Світовий ринок рослинних олій переживає структурні зміни: традиційно тісний ціновий зв’язок між соєвою та пальмовою оліями помітно послабився після 2020 року. Як зазначають аналітики Farmdoc, дедалі більш нестабільний попит на біопаливо призвів до того, що ціни на ці дві ключові олії частіше розходяться та залишаються відокремленими протягом триваліших періодів.
Соєва та пальмова олії разом забезпечують понад 60% світової пропозиції харчових рослинних олій і протягом десятиліть вважалися близькими замінниками. Історично їхні ціни рухалися синхронно, зберігаючи відносно стабільну різницю. Проте після 2020 року ця закономірність почала руйнуватися, що свідчить про зміну характеру попиту й пропозиції на глобальному ринку.
:max_bytes(150000):strip_icc():format(webp)/12262025_fig1-11198d640a5345689f23b3ba9a7e52bb.png)
Ключову роль у розходженні цін відіграють відмінності у виробничій географії та політиці. Виробництво пальмової олії зосереджене переважно в Індонезії та Малайзії, де значну частину продукції дедалі більше спрямовують на внутрішні потреби, зокрема біодизель. Соєва олія виробляється більш розпорошено — у США, Бразилії, Аргентині та інших країнах — і сильніше залежить від національних програм підтримки біопалива.
Аналітики виділяють кілька епізодів різкого розходження цін. У 2021 році соєва олія суттєво подорожчала на тлі стрімкого зростання виробництва відновлюваного дизеля у США. У 2022 році, навпаки, після зняття Індонезією заборони на експорт пальмової олії її ціни різко впали, тоді як соєва олія дешевшала повільніше. Подальші коливання були пов’язані з погодними ризиками для врожаю сої в США та змінами в регулюванні біопаливних квот.
:max_bytes(150000):strip_icc():format(webp)/12262025_fig2-71c455dff2304f848f94382b8beadc31.png)
У результаті ринок дедалі більше реагує не на глобальні, а на регіональні та політичні чинники. Політика підтримки біопалива, експортні обмеження, погодні умови та внутрішні баланси окремих країн тепер можуть по-різному впливати на ціни соєвої та пальмової олій, навіть попри їхню взаємозамінність.
Експерти роблять висновок, що більше не існує єдиного глобального цінового сигналу для ринку рослинних олій. Учасникам ринку — від фермерів і переробників до трейдерів і регуляторів — доводиться враховувати цілий набір чинників: від біопаливної політики США до експортних рішень Південно-Східної Азії та погодних ризиків у ключових аграрних регіонах. Управління ціновими ризиками в нових умовах стає значно складнішим і вимагає ширшого аналітичного підходу.
:max_bytes(150000):strip_icc():format(webp)/12262025_fig3-6091f9a88fb747cab0445c3c6bb50bcf.png)