Без торговельного безвізу з ЄС маємо боротися за внутрішній ринок, інакше втратимо галузь, – Спілка молочних підприємств

Українська молочна галузь вже почала відчувати наслідки припинення “торговельного безвізу” з ЄС. Вітчизняні підприємства сподіваються на успішні переговори урядової команди з європейськими колегами, але все одно готують план Б.

5 червня 2025 року перестали діяти автономні торговельні преференції (АТМ), які передбачали тимчасове скасування мит, квот та торгових обмежень для експорту українських товарів в Європейський Союз. Вони були запроваджені Брюсселем у 2022 році на підтримку України після початку повномасштабного вторгнення РФ.

Українські імпортери до останнього сподівалися на продовження безмитної торгівлі ще принаймні на рік, але Євросоюз не погодився. Про припинення дії АТМ Європа попереджала ще рік тому.

Наразі українська урядова команда веде активні переговори щодо внесення змін у статтю 29 Угоди про Асоціацію України з ЄС, яка й передбачає квоти на експорт товарів. Як дедлайн, перемовники поставили перед собою 1 серпня.

Однією із тих галузей, по якій боляче б’є завершення дії АТМ, є молочна. Європейський ринок став надважливим для вітчизняної галузі. За три роки українські молочні підприємства його активно освоювали та збільшували поставки.

Наслідки повернення квот не забарилися. За даними Спілки молочних підприємств України, у першій половині червня обсяги зовнішньої торгівлі склали $19,5 млн, що аж на 29% менше, ніж за аналогічний період травня.

Зокрема, обсяги експорту знизилися на 44%, імпорту – на 4%. Так, експорт молока та вершків не згущених впав на 47%; молока та вершків згущених – на 58%; молочної сироватки – на 50%; вершкового масла та жирів – на 51%.

За прогнозами СМПУ, обсяги експорту в червні будуть найнижчими із січня поточного року.

“БізнесЦензор” поговорив із виконавчим директором Спілки Арсеном Дідуром про те, що відбувається на молочному ринку, чого чекати від переговорів та чи вдасться внутрішньому ринку замінити експорт.

Закінчується червень, перший місяць, коли ми повернулися до квот і тарифів у торгівлі з ЄС. Як ви можете зараз описати ситуацію?

Експорт скоротився. Спочатку була невизначеність і це вплинуло на перші п’ять днів в червні. Далі було не зрозуміло, чи запроваджуватиме європейська сторона ліцензування, чи діятиме принцип “хто перший встиг – того й квота”.

Сьогодні вже знаємо, що ліцензування з боку Європейського Союзу щодо розподілу квот немає. Загальний облік вестиме митна служба Європейського Союзу по окремих країнах. Тобто буде загальна база. І вже на кордоні митники бачитимуть, коли приїхав товар, чи потрапляє він у квоту. Це сприятиме конкуренції між нашими переробниками, щоб швидше поставити товар. Адже, якщо квоти вже вичерпаються, то доведеться або розвертати товар або сплачувати мито, яке сягає до 300%.

Через усі неясності дійсно суттєво впав експорт у порівнянні з травнем. Утім, з урахуванням нашого потенціалу, ми бачимо, що якщо темпи експорту будуть аналогічними до травня, то до середини липня-початку серпня ми вичерпаємо обсяги квот.

Що буде далі? Тут ми очікуємо результати перемовин нашої делегації з Європейською комісією.

А чи вдалося якимось підприємствам уже переорієнтувати поставки? Чи задумуються про це заводи, не чекаючи результатів перемовин?

У будь-якому разі переробники шукають план Б. Але ми розуміємо, що, по-перше, це абсолютно інша цінова пропозиція, в, по-друге, це додаткові витрати на логістику.

Наприклад, якщо закінчилась квота в ЄС, і нам треба експортувати сухе молоко, то потрібно орієнтуватися на Північну Африку або Південну Азію. І тут ми вже залежимо від транзиту через Румунію, адже нам треба дійти до порта Констанца. Ми не можемо поставляти партії з наших Чорноморських портів – там тільки зерно. Тож будуть додаткові витрати на логістику та менша цінова пропозиція.

Ціна в ЄС на сухе молоко коливалася в межах 2 400-2 500 євро за тонну, ціна на азійському ринку або в Африці – це вже $2300-$2350. Це приблизно 20-25% різниця в ціні, яка автоматично перекладається вже на виробників молока (ферми).

Поки що переробники не роблять жодних різких рухів щодо ціни через чутливість питання з виробниками. Все ж ми чекаємо на закінчення перемовин з Єврокомісією щодо змін та нових умов торгівлі у межах 29-ї статті Угоди про Асоціацію.

Тому зараз усі теоретично підстраховуються, моніторять, зондують ситуацію на інших ринках, але чекають остаточних результатів по ЄС.

Нещодавно торговий представник України Тарас Качка заявив, що, в принципі, експорт молочки не має сильно постраждати. Він досить позитивно налаштований на переговори та каже про наявність запасу для торгівлі до серпня. Можете прокоментувати?

Щоб розуміти, чи маємо ми запаси, необхідно глибоко розуміти баланс виробництва молока, баланс переробки та ситуацію з критичною необхідністю щось експортувати.

Може, пану Тарасу щось і здається, але я не впевнений, що квот вистачить більше, ніж до середини липня. І то, це з урахуванням того, що фактично перші 10 днів червня бізнес чекав на ясність. Ми віримо в пана Качку, але хай він робить свою роботу. Тому що тим, чим він займається зараз – змінами до 29-ї статті або новою торговельною угодою – потрібно було займатись ще рік тому.

А які взагалі очікування у вас від переговорів з європейцями?

Це взагалі дуже професійна дискусія. Від Мінагрополітики європейський переговорний напрямок веде заступниця міністра Оксана Осьмачко. Ми постійно на зв’язку, надаємо аналітику, показуємо експортно-імпортний баланс з ЄС, з тими ж поляками, як головними нашими опонентами та прихильниками збереження квот на молочну продукцію з України.

До слова, вчора був на зв’язку зі своєю колегою, президентом Польської торгової молочної палати пані Малішевською. Нагадав їй про підписаний меморандум і про підтримку повної взаємної лібералізації руху молочних продуктів. Вона все підтвердила. Надав їй інформацію по нашому балансу щодо сухого молока, адже тепер виникло питання, що, окрім основних шести так званих чутливих для ЄС продуктів рослинництва, йде дискусія чомусь й по сухому молоку.

Якщо коротко, то ми сподіваємося і зі свого боку робимо все можливе. Тобто навіть підтримку польських колег, зі скрипом, але забезпечили. І Європейська молочна асоціація, яка нас дійсно щиро підтримує, робить відповідні заяви щодо вільної торгівлі.

Тому наразі все залежить від компетенції та професіоналізму перемовної команди, яку очолює пан Качка. Розраховуємо, що вони все ж таки зможуть відстояти інтереси української аграрки загалом та молочки зокрема.

Чи є вірогідність, що не вдасться? Чи всі таки позитивно налаштовані?

Усі налаштовані адекватно. Розуміють, що це питання, яке необхідно вирішити, що перемовникам необхідно спиратися на бізнес та його експертизу, професійно доводити свою позицію. Розповідати, скільки в структурі молочного експорту європейської складової у вигляді генетики корів, заквасок, обладнання, електроенергії та газу, що також імпортується нами з ЄС.

Треба нагадувати і казати, що ми експортуємо не лише чисто українську продукцію. У нас у собівартості молочки до 50% європейської складової.

Крім того, перемовники відчувають відповідальність та пильну увагу з боку бізнесу, тож ми розраховуємо, що питання буде вирішено. Принаймні, що квоти піднімуть хоча б до рівня обсягів експорту 2024 року.

А як бути із внутрішнім ринком? Чи можна ним замінити експорт?

Український молочний бізнес має розраховувати на експорт, так у нас вибудована структура молокопереробки. Ти не можеш все споживати. Наприклад, ми споживаємо до 80% виробленого масла, але лише до 20% сухого молока. Ми вимушені решту експортувати.

Плюс, бачимо зменшення кількості споживачів та їхньої купівельної спроможності. У нас сьогодні всі внутрішні продажі десь на 70% йдуть з акціями, з дисконтами – для того, щоб споживач все це міг купувати.

Тому один із напрямків, який просуває наша Спілка – наведення ладу з точки зору викривлення конкурентів. Тобто забезпечити можливість займати більшу частку на внутрішньому ринку.

Бо, наприклад, по сирах імпорт вже сягає 50%. І причина – викривлення конкуренції з боку імпортного сиру, тому що із загального обсягу імпорту близько 20% поставляють нелегальним шляхом. Або завозять в торбах і не сплачують ПДВ, або через контрабандні схеми. Ціна на сто через це значно нижча, тому наш виробник втрачає долю на внутрішньому ринку.

Також маємо тіньовий обіг молочної сировини, а саме тієї, яку виробляє населення. Ми не розуміємо, де переробляються їхні 4 млн тонн молока. Давайте припустимо, за європейськими стандартами, що до 25% вони залишають для власного споживання, а де решта – ми не бачимо. Із 4 млн тонн офіційно на промислову переробку заходить лише 400 тис. тонн сировини. Значить, все інше – тіньовий ринок, який виготовляє фальсифіковану продукцію, на кшталт сирного продукту, що продають як сир. Звичайно, все це працює без оподаткування та дозвільних документів, але з нижчими цінами, що напряму впливає на легальний бізнес.

Як це можна виправити та допомогти білому бізнесу?

Необхідно навести порядок, провести інвентаризацію офіційних дозволів, зробити максимальну простежуваність щодо сировини. Якщо ми не можемо простежити молочну сировину населення, значить її потрібно заборонити для офіційного продажу.

Із усім цим потрібно розбиратись, це потім дозволить молочним виробникам збільшити частку внутрішніх продажів та зробить менш залежними від того ж експорту.

Держава може допомогти, і навіть не йдеться про додаткові витрати. Необхідно, щоб держава просто виконала свою роботу в межах своїх повноважень.

Тому, ми, в принципі, відкриті для самоочищення, щоб усі працювали в рівних умовах та легально.

На цьому ринку мають бути тільки ті, хто платить податки та легально працює. Або імпортер, який завозить продукцію офіційно з митними платежами. Усіх інших – прибрати з ринку, інакше просто втратимо галузь.

Крім того, у нас неконкурентні умови щодо державної підтримки. Ми розуміємо, що можливості держави, яка воює, і країн Європейського Союзу відрізняються.

Тому ми ініціювали пропозицію, щоб такі інструменти, як Національний кешбек, переглянули. Ми підтримуємо програму, але хочемо її удосконалення. Не потрібно всім, потрібно тому, хто дійсно цього потребує, або де держава бачить стратегічні пріоритети. Збільшити відсоток кешбеку, але зменшити кількість категорій товарів. Це і буде справжньою державною підтримкою.

У молочній галузі такою категорією є тільки сири. Важливо, щоб виробники були підтримані хоча б на рівні паритету з тими ж польськими постачальниками.

Збільшення внутрішніх продажів – важливе. Це базовий ринок збуту для будь-якого національного виробника. Усі воюють за внутрішній ринок.

А так, ми його просто здаємо імпорту, принаймні у категорії сирів. Через те, що не допрацьовують правоохоронні органи, через наявність контрабандних схем. Ми, як асоціація, відкриті та готові до співпраці. 

Позначки:Україна, молочні продукти, молоко