Bayer розроблятиме зернові культури, які потребуватимуть менше азотних добрив

Німецький агрохімічний концерн Bayer планує розробити нові сорти пшениці, кукурудзи та рису, здатні засвоювати атмосферний азот за допомогою ґрунтових бактерій, що дозволить скоротити використання синтетичних добрив. Як повідомляє Bloomberg, компанія отримала комерційну ліцензію на технологію, створену Каліфорнійським університетом у Девісі (UC Davis). Розробка передбачає редагування ДНК зернових культур для формування взаємодії їхньої кореневої системи з бактеріями, які перетворюють атмосферний азот на доступні для рослин сполуки.

На відміну від сої та інших бобових культур, які природним шляхом засвоюють атмосферний азот завдяки симбіозу з бактеріями, пшениця, кукурудза та рис значною мірою залежать від внесення мінеральних азотних добрив. Ці три культури забезпечують майже половину калорій у світовому раціоні. За оцінками Bayer, впровадження нової технології може зменшити витрати аграріїв на добрива, скоротити викиди парникових газів та послабити залежність країн від імпорту азотної продукції. Особливої актуальності розробка набула на тлі різкого подорожчання добрив і порушення глобальних поставок через війну на Близькому Сході.

Компанія розглядає технологію як можливість виходу на частину світового ринку карбаміду, обсяг якого оцінюється приблизно у $85 млрд. За словами керівника Bayer із питань корпоративних зв’язків та сталого розвитку Маттіаса Бернінгера, добрива залишаються однією з найбільших статей витрат сільгоспвиробників. Водночас Європейський Союз продовжує імпортувати майже чверть необхідного карбаміду з росії. У Bayer вважають, що нові підходи до азотного живлення можуть підвищити економічну ефективність вирощування зернових і знизити ризики, пов’язані з нестабільністю міжнародних ринків добрив.

Розвитку технології може сприяти зміна законодавства ЄС щодо генетично відредагованих рослин. У 2026 році європейські законодавці підтримали нові правила, які відкривають ширші можливості для вирощування культур, отриманих із використанням методів редагування геному. Наступним етапом для Bayer стане випробування технології в польових умовах після досліджень у теплицях. Водночас компанія визнає, що комерційне впровадження таких сортів навряд чи відбудеться раніше 2030-х років, оскільки технологія потребує подальших досліджень та підтвердження ефективності.

Окрім співпраці з UC Davis, Bayer у жовтні уклала партнерську угоду з американською біотехнологічною компанією Switch Bioworks, створеною на базі Стенфордського університету. На відміну від редагування геному самих рослин, цей підхід передбачає генетичну модифікацію мікроорганізмів, що живуть на коренях і допомагають культурам засвоювати азот. Обидва напрями є частиною стратегії Bayer зі скорочення використання добрив та підвищення прибутковості сільського господарства. Водночас компанія визнає технологічні ризики й не виключає, що окремі розробки можуть не забезпечити очікуваних результатів.

Tags: зернові культури, кукурудза, пшениця, рис, азотні добрива, Bayer