Бангладеш закликають скоротити небезпечну залежність від імпортної рослинної олії

Бангладеш залишається критично залежним від імпорту харчових рослинних олій, що створює додатковий тиск на валютні резерви країни та посилює ризики для продовольчої безпеки. За оцінками SAARC Agriculture Centre та Бюро статистики Бангладеш, країна закуповує за кордоном понад 70% необхідних обсягів олії, витрачаючи на це більш як $2,89 млрд щороку.

Найбільшу частку в імпорті займають соєва та пальмова олія. Водночас структура закупівель змінюється: витрати на імпорт пальмової олії скоротилися на 31,4%, тоді як витрати на соєву олію зросли приблизно на 150%. Така динаміка пов’язана зі змінами обсягів поставок і коливаннями світових цін.

На початку 2025/26 фінансового року Бангладеш також зберіг високі темпи закупівлі рослинних олій за кордоном. Лише у липні пальмова олія забезпечила майже 78% загальних витрат країни на імпорт цієї продукції, що свідчить про посилення її ролі у покритті внутрішнього споживчого попиту.

Експерти вважають, що Бангладеш має потенціал для нарощування власного виробництва олійних культур завдяки родючим землям, досвідченим фермерам і науковій базі. Дослідницькі установи вже створили високоврожайні та стійкі до кліматичних стресів сорти гірчиці, соняшнику, сої та кунжуту. Зокрема, короткостиглі сорти гірчиці можуть інтегруватися в існуючі рисові сівозміни без загрози для виробництва основних продовольчих культур.

Для скорочення імпортозалежності країні необхідні якісне сертифіковане насіння, доступне кредитування, механізація, підтримка переробки та гарантовані канали збуту для фермерів. Перспективним напрямом також є розвиток вирощування солестійкого соняшнику в прибережних районах. Посилення внутрішнього виробництва олійних культур може не лише зменшити валютні витрати Бангладеш, а й зміцнити доходи сільського населення та довгострокову продовольчу безпеку країни.

Позначки:соняшник, імпорт, рослинні олії, Бангладеш, гірчиця