Азія змінює ставлення до ГМО у кормовиробництві через зростання цін

Зростання цін на продукти харчування останніми роками змушує країни Азії переглядати своє ставлення до використання генетично модифікованих організмів (ГМО) у кормовиробництві, незважаючи на побоювання громадськості. В Індії останніми місяцями активно обговорюють можливість імпорту ГМО-продуктів для тваринництва, щоб підтримати прибутковість галузі. За словами Рікі Тапера, заступника секретаря Poultry Federation of India, високі витрати на корми та низька купівельна спроможність споживачів негативно впливають на рентабельність птахівництва, а ситуація у 2025–26 МР може призвести до падіння прибутковості на 50%.

Удай Сінгх Байяс, президент Poultry India та Indian Poultry Equipment Manufacturers Association, зазначив, що ГМО є «подвійним мечем»: дозволи на імпорт можуть знизити витрати на корми, забезпечити стабільність врожайності та підвищити глобальну конкурентоспроможність, адже багато країн уже покладаються на ГМО-корми. Проте залишаються побоювання щодо біобезпеки, сприйняття населення, залежності від імпорту та вартості відстеження продуктів. Байяс наголосив, що імпорт ГМО має бути строго контрольованим і призначеним лише для корму, а не для харчування.

Ситуація в Китаї підкреслює зміну парадигми: країна значно розширила площі під ГМО-кукурудзу та прискорила затвердження нових сортів, розглядаючи біотехнології як питання національної безпеки. У 2025 році площі ГМО-кукурудзи в Китаї досягли приблизно 3,3 млн га, що у п’ять разів більше, ніж у 2024 році. Комерційне вирощування ГМО-сої, кукурудзи, бавовни та папаї тепер дозволене, тоді як раніше воно обмежувалося лише кількома культурами.

Інші країни Азії також починають обережно приймати ГМО. У В’єтнамі планують використовувати технології редагування генів для вирощування кормових культур, хоча правова база ще формується. Таїланд зберігає більш жорстку позицію щодо ГМО-культур, дозволяючи лише імпорт ГМО-сої та кукурудзи для промислових та кормових потреб, водночас послаблюючи контроль над генетично редагованими культурами.

Аналітики відзначають, що загальна «нормалізація» ГМО в Азії відбувається через комбінацію факторів: зростання цін на продовольство, часті кліматичні шоки та потреба у стабільному постачанні кормів. Контрольоване використання ГМО або редагованих генів розглядається як прагматичний інструмент для стабілізації витрат, захисту постачання та підвищення продуктивності.

Паралельно подібні дискусії з’являються і в інших регіонах світу. Наприклад, Кенія активно розглядає використання ГМО для виробництва кормів, щоб знизити витрати та покращити доступ до сировини, хоча влада поки не готова пом’якшити обмеження. Експерти наголошують, що майбутнє ГМО залежатиме від стабільних результатів на полях, прозорого регулювання та прийняття населенням. На сьогодні напрямок розвитку зрозумілий: генетичні технології поступово переходять від суперечливого питання до інструменту аграрної політики в більшості країн Азії.

Позначки:ГМО