Антимонопольне розслідування посилює тиск на борошномельний ринок Південної Кореї

Зерновий ринок Південної Кореї перебувають під впливом посиленого державного контролю та структурних дисбалансів, включаючи високу залежність від імпорту. Додатковий тиск створює антимонопольне розслідування у борошномельній галузі, що може призвести до суттєвих змін у ціноутворенні та ланцюгах постачання.

Комісія зі справедливої торгівлі Республіки Корея розслідує можливу змову семи провідних виробників борошна, які контролюють близько 88% промислового сегмента. У разі доведення порушень компаніям загрожують значні штрафи, а також перегляд цін до попередніх рівнів, що вже змушує виробників знижувати ціни на продукцію.

На цьому тлі внутрішнє виробництво зерна залишається обмеженим. Виробництво пшениці у сезоні 2025/26 оцінюється лише у 38 тис. тонн, що значно нижче цільового рівня самозабезпечення. Основною причиною є низька конкурентоспроможність місцевої продукції та слабкі стимули для фермерів через фіксовані закупівельні ціни.

Імпорт залишається ключовим джерелом забезпечення попиту. Закупівлі пшениці оцінюються на рівні близько 4,4 млн тонн, при цьому основними постачальниками виступають США, Канада та Австралія. Імпорт кукурудзи ще більш значний — понад 11 млн тонн, що покриває практично весь внутрішній попит, особливо у кормовому секторі.

Водночас рисовий сектор проходить трансформацію: уряд скорочує площі під рисом і стимулює вирощування альтернативних культур. Попри це, виробництво рису залишається значним — близько 3,5 млн тонн, хоча споживання поступово знижується через зміну харчових звичок населення.

У сегменті олійних культур ситуація також залишається складною. Виробництво сої є обмеженим, а переробники віддають перевагу імпортній сировині через кращу ціну та якість. На цьому тлі уряд скорочує тарифні квоти, що може призвести до зниження імпорту сої та подальшого скорочення переробки.

Загалом ринок зерна та олійних Південної Кореї характеризується високою залежністю від зовнішніх постачань, чутливістю до глобальних цінових факторів та внутрішнім регуляторним тиском. Учасники ринку відзначають, що подальший розвиток залежатиме від балансу між державною політикою, імпортною кон’юнктурою та здатністю внутрішнього виробництва адаптуватися до нових умов.

Позначки:борошно, ціни, рис, Південна Корея, імпорт, зерно, соя, пшениця