Агробізнес у 2026-му: між викликами клімату, війни та дефіциту кадрів

Агро

Український аграрний сектор майже чотири роки працює в надзвичайно складних умовах: повномасштабна війна, непередбачуваний клімат і дедалі гостріший брак робочої сили. Проте саме він залишається одним із небагатьох сегментів національної економіки, що не просто виживає, а продовжує успішно функціонувати, формуючи вагому частку експорту й валютних надходжень до країни. Про основні тренди, що формують галузь, розповідає Олександр Дмитрієв, керівник бізнесу Corteva Agriscience в Україні.

Війна як базова умова

Попри російські удари по енергетиці та інфраструктурі, аграрії адаптувалися та продовжують працювати у вкрай нестабільних умовах. І хоча території, наближені до фронту, постійно функціонують в умовах форс-мажору, більшість країни демонструє відносну операційну стабільність.

Відновлений морський експортний коридор працює, а світові ціни на зернові та олійні залишаються достатніми, щоб агробізнес міг планувати інвестиції. Це ще раз підтверджує, що сектор залишається головним макроекономічним активом України. В умовах поточної воєнної економіки він виконує роль «страхової подушки» для бюджету, торговельного балансу та місцевих громад. За даними Національного банку України, в січні-вересні 2025‑го частка надходжень від експорту продовольства та сировини для його виготовлення в зовнішній торгівлі становила близько 60 %.

Кліматичні гойдалки: стратегічний ризик

Суттєвої невизначеності та відповідно ризиків для фермера додають кліматичні виклики. Сценарії змінюються швидше, ніж адаптується агрономія. Сезон 2025‑го це лише підтвердив: затяжна весна з пізніми приморозками змінилася відносно неспекотним літом і такою вологою осінню, якої країна не бачила роками. Для фермерів це означає: планування дедалі частіше відбувається за декількома сценаріями, які щотижнево можуть переглядатися на релевантність.

У таких умовах технології перестають бути перевагою і стають страховкою. Попит на сучасні засоби захисту рослин і високопродуктивне гібридне насіння зростає щороку. Українські фермери дедалі частіше обирають практики, які зменшують кліматичний ризик, спираючись на інновації міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience. Саме завдяки таким рішенням аграрії можуть не лише захищати урожай, а й планувати виробництво з більшою впевненістю, навіть у складних і непередбачуваних умовах.

У наслідку країна має непогані врожаї навіть у складному з точки зору агрономії сезоні. Хоча врожай кукурудзи ще не підрахований, вона може цього року стати приємним сюрпризом. Соняшник трохи постраждав від спеки, але загалом показники залишаються в межах допустимого. Ключові культури залишаються незмінними: соняшник, кукурудза, озимі зернові, ріпак і соя.

Людський фактор: дефіцит, що зростатиме

Якщо мінливі погодні умови переводять роботу аграріїв у режим безперервної адаптації, то ринок праці несе фундаментальні виклики. Згідно з опитуванням Держстату, на початку IV кварталу 2025 року понад 20 % компаній називає брак кадрів обмежувальним чинником для розвитку. І близько чверті опитаних представників сільськогосподарських підприємств очікує скорочення кількості працівників уже до кінця року.

Відповідно у 2026 році проблема кадрів може стояти ще гостріше. Автоматизація здатна пом’якшити дефіцит, але не компенсувати його. Тому пошук працівників усіх спе­ціальностей — від сезонних робітників до вузькокваліфікованих фахівців — стане для аграріїв одним із головних стратегічних завдань.

Європейська інтеграція: вимоги, що визначатимуть інвестиції

На горизонті в українських аграріїв ще одна зміна. Процес переговорів щодо вступу України до ЄС, який активізувався у 2025 році, означає, що 2026‑й може стати роком важливих регуляторних кроків.

Українським агровиробникам доведеться адаптуватися до посилених вимог щодо застосування засобів захисту рослин, контролю мікотоксинів, сталості та простежуваності продукції, що потребуватиме інвестицій у сушіння, лабораторії, цифрові системи та моніторинг викидів. Інтеграція відбуватиметься на доволі політизованому тлі: Україну з нижчою собівартістю та подекуди вищою продуктивністю вже не перший рік публічно критикують фермерські групи певних країн Європи. Тож рух, імовірно, буде через квоти, технічні вимоги та перехідні режими, але Україна може позиціонувати себе як лідер продовольчої стійкості ЄС, завдання, у реалізації якого українським фермерам допомагають великі міжнародні компанії, такі, як Corteva.

Попри всі ризики, агросектор залишається однією з найстійкіших опор української економіки. В умовах, коли світ дедалі частіше стикається з перебоями продовольчих ланцюгів, значення українських чорноземів лише зростатиме. І поки хтось інвестує у криптовалюти чи інші стартапи, в Україні найстабільнішим активом залишається український фермер на українській землі — комбінація, здатна годувати країну і світ навіть у найжорсткіших умовах.

Позначки:

Читайте також

Урожайність кукурудзи у ТАС Агро вища за середню по Україні

Погода на вихідні 20-21 грудня: перші справжні морози на сході та тепло на заході

Котирування на сою продовжують падати, оскільки Китай придбав у США лише половину ...

За 11 місяців Україна наростила експорт яєць у 1,7 раза

Трамп пом’якшив федеральний статус канабісу в США

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!