“Подружити” владу і аграріїв: представників від АПК можуть допустити до розробки законів

Джерело:  Delo.ua
комп

Верховна Рада України 2 травня підтримала в першому читанні євроінтеграційний законопроект №8149 про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників, що впроваджує саморегулювання у галузі сільського господарства та створює умови для подальшого делегування представникам агросектору частини функцій, які нині виконує держава. Delo.ua розбиралось, чи може ця ініціатива змінити правила гри в АПК в разі її прийняття?

Ухвалений у першому читанні євроінтеграційний законопроект №8149 про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників (ОСГТ) сприятиме суттєвому розширенню прав та повноважень українських аграріїв, вважають в профільному парламентському комітеті. Крім того, норми документа спрямовані на виконання декількох положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Аграрії в рамках закону матимуть можливість справедливо лобіювати свої інтереси як сільськогосподарських товаровиробників. Ми, звичайно ж, ще будемо допрацьовувати цей законопроєкт до другого читання, але вже зараз покладаємо на нього великі надії”.

Марина Нікітіна
Марина Нікітінанардеп, член парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики

зазначають, що проект закону розроблено з метою виконання євроінтеграційних зобов’язань України в частині визнання державою об’єднань сільгоспвиробників, надання ним статусу репрезентативних, створення умов для саморегулювання роботи її членів, а також умов для делегування репрезентативним об’єднанням окремих повноважень органів державної влади з регулювання с/г діяльності.

Що закон пропонує агросектору?

Руслан Кальницький, експерт громадського об’єднання “Всеукраїнська аграрна Рада” (ВАР), пояснив виданню Delo.ua, що документ в разі прийняття в парламенті вводить поняття репрезентативного ОСГТ – сільськогосподарського об’єднання, до складу якого входять учасники ринка відповідного виду сільгосппродукції, сукупна частка яких на відповідному ринку сільгосппродукції становить більше 50% від усього ринку такої продукції в межах України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №8149,  пропонується надати наступні додаткові права для тих ОСГТ, які отримають статус репрезентативного об’єднання:

  • Пропонується вести Державний аграрний реєстр (ДАР) з урахуванням, в тому числі, інформації про обсяги виробленої аграріями сільгосппродукції, частки сільгоспвиробництва за попередній звітний рік, а також відомостей, наданих об’єднаннями сільгоспвиробників;
  • Вносити в ДАР вказані відомості від об’єднань сільгоспвиробників, яким наданий статус репрезентативних, буде Мінагрополітики;
  • Проекти регуляторних актів, які розробляються органами виконавчої влади, обговорюються з громадськістю з метою одержання зауважень і пропозицій;
  • Органи виконавчої влади, що є розробниками регуляторних актів, можуть бути зобов’язані проводити консультації з репрезентативними об’єднаннями сільгоспвиробників, та подають проекти регуляторних актів для їх прийняття з урахуванням наданих пропозицій. Результати обговорення з репрезентативними ОСГТ пропонується відображати у пояснювальній записці до таких проектів регуляторних актів і подавати до засідань Кабінету Міністрів;
  • У випадку, якщо такі консультації з ОСГТ не були проведені, регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом влади або посадовою особою;
  • Державний нагляд за визнанням об’єднань сільгоспвиробників та надання їм статусу репрезентативного об’єднання пропонується здійснювати з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників”;
  • Парламентські законопроекти, що стосуються діяльності репрезентативних об’єднань сільськогосподарських товаровиробників, направлятимуться таким об’єднанням для одержання відповідного висновку.

Статус репрезентативного об’єднання відкриває його учасникам можливість участі в регуляторній політиці держави шляхом делегування своїх представників до ради репрезентативних ОСГТ, яка, в тому числі, надаватиме висновки на проекти нормативних актів відносно регулювання відповідної галузі агросектору або певного виду сільгосппродукції. Такі висновки мають додаватися до кожного проекту нормативного акту і будуть обов’язково розглядатися ініціаторами відповідного проекту.

За словами експерта, прийнятий в першому читанні документ є необхідним для агросектору, оскільки він унормовує саморегулювання в сільському господарстві і законодавчо встановлює його загальні принципи. При цьому в Україні уже є приклади подібної галузевої самоорганізації, для котрих окремо прописане своє законодавство. Прикладами таких галузей є саморегулювання професійної діяльності у . Також в країні вже існує регулювання господарської діяльності через саморегульовані організації – архітекторів, інженерів-землевпорядників тощо.

Прийняття законопроекту №8149 не означає автоматичного делегування репрезентативним ОСГТ окремих повноважень з регулювання сільгоспдіяльності, адже таке делегування має відбуватися для кожної конкретної галузі шляхом внесення відповідних змін до відповідних галузевих законів. Але ухвалення законопроекту №8149 стане базою, з використанням якої таке делегування в окремих галузевих законах взагалі стане можливим.

Прикладом подібної ініціативи Руслан Кальницький називає законопроекти №9162 і №9163 щодо впровадження “молочного внеску”. Саме для впровадження в дію подібних  законів і потрібне внесення в законодавство таких понятть, як об’єднання сільгоспвиробників, репрезентативні ОСГТ, а також уточнення їхніх повноважень.

Загалом, експерт уточнює, що українські сільгоспвиробники давно потребували подібний базовий закон для галузевого саморегулювання, але допомогти пришвидшенню просування такої ініціативи в парламенті допомогли евроінтеграційні зобов’язання, взяті Україною в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Мова йде про  Регламент ЄС №1308/2013 та Делегований Регламент №2016/232.

За моїми оцінками, мета законопроекту №8149 дуже проста – підвищити якість нормативного регулювання галузі та зменшити адміністративне навантаження на регулювання агробізнесу, та, як наслідок, зменшити бюджетні витрати на таке адміністрування, оскільки частина регулюючих функцій може виконуватися репрезентативними ОСГТ”

Руслан Кальницький
Руслан Кальницькийексперт ВАР

Що ще регулює законопроект?

Руслан Кальницький уточнює, що документ пропонує внести в законодавство України визначення трьох видів ОСГТ, а саме:

Організація виробників (ОВ) утворюються виробниками або переробниками одного виду сільськогосподарської продукції
Асоціація організацій виробників (АОВ) утворюються принаймні двома ОВ та регулюють один і той же вид діяльності (виробництво або переробку агропродукції), що й усі ОВ, які є її членами
Міжгалузеві організації виробників утворюються ОВ та/або АОВ та регулюють одночасно виробництво і переробку сільгосппродукції одного виду

Також важливо, що кожна з ОСГТ має пройти процедуру визнання з боку Мінагрополітики. Для цього організації-претенденти повинні бути неприбутковими за своїм статутом, займати за скупную часткою на ринку відповідного продукту не менше 10%, а всі учасники об’єднань мають бути зареєстрованими в ДАР та своєчасно сплачувати членські внески в організації сільгоспвиробників.

Серед інших додаткових прав, що отримують репрезентативні ОСГТ, експерт ВАР назвав можливість прийняття Мінагрополітики рішення про обов’язкове поширення правил і стандартів діяльності репрезентативного ОСТГ на інших учасників ринку агропродукції, які не є його учасниками. Порядок прийняття такого рішення буде детально врегульованим КМУ в разі вступу законопректу в силу. Таким чином, розроблені більшістю учасників ринку правила стають необхідними для виконання для всіх інших представників галузі.

Крім того, репрезентативні ОСГТ в випадку прийняття законопроекту №8149 набувають можливості отримати від держави делеговані повноваження з регулювання відповідної діяльності. Порядок такого делегування буде визначатися у спеціальних законах, що будуть прийматися для регулювання відповідної сфери сільськогосподарської діяльності.

Які “запобіжники” прописані в документі?

Зацікавлені особи створять безліч маленьких ОСГТ і “заспамлять” процес самоорганізації галузі.

Руслан Кальницький нагадує, що аграрії мають визначене законом право створювати об’єднання і громадські спілки. Наприклад, можна створити спілку на дві особи, які провадять господарську діяльність відповідно до статуту такої спілки. Але згідно з законопроектом №8149, щоб отримати статус визнаної організації сільгоспвиробників вони мають залучити не менше 10% сукупної частки учасників на  відповідному ринку, а для статусу репрезентативної організації – не менше 50%. Цим самим не допускається варіант створення великої кількості об’єднань, які будуть перешкоджати самоорганізації галузі для вирішення власних питань або саботування важливих для своєї сфери рішень.

Законопроект сприятиме залучення аграріїв до ДАР, оскільки тільки зареєстровані  господарства можуть бути членами ОСГТ.    

Експерт пояснює, що законопроект ставить за мету можливість покращити нормотворчий процес завдяки залученню до його розробки тих суб’єктів господарювання, для яких він розроблюється. Але опосередковано можна прийти до висновку про стимул до реєстрації в ДАР. Тут діє наступна логіка: не зареєстрований в ДАР сільгоспвиробник не може стати учасником жодного сільськогосподарського об’єднання, відповідно, не зможе впливати на його діяльність. Ця особа не може бути представлена в репрезентативному об’єднанні і вибирати свого представника до ради репрезентативних ОСГТ, що прийматимуть участь у нормотворчому процесі. В будь-якому випадку, ДАР вже давно є нормальною практикою, шо вказує на легального виробника, зазначає Кальницький.

Мінагрополітики надаватиме верифікацію вибірково, лише “потрібним” ОСГТ 

З словами експерта ВАР, він не бачить жодної підстави до зловживання в цьому “технічному” питанні, оскільки безпосередньо в законі регламентуються усі важливі моменти процедури визнання, такі як перелік вичерпних вимог для визнання організації та граничні строки розгляду відповідних заяв. У випадку, якщо посадова особа в міністерстві діятиме всупереч закону, то особа або громадська спілка, яка вважає, що її права порушені, може звернутися до суду і зобов’язати відомство прийняти відповідне рішення в судовому порядку.

Що треба вдосконалити?

Як зазначає голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, у нинішній редакції проекту закону №8149 виявлено окремі положення, що містять корупціогенні фактори.

Так, законопроект уповноважує Мінагрополітики визнавати ОСГТ та надавати їм статус репрезентативних об’єднань. До таких вимог належать, зокрема, заборона членам об’єднання  (або встановлюється вимога до мінімальної кількості членів об’єднання, що не є пов’язаними особами), та розмір сукупної частки на ринку сільськогосподарської продукції.

Проте, у документі відсутні критерії оцінювання відповідності зазначеним вимогам, а також чітка процедура оцінювання, на підставі якої компетентний орган прийматиме рішення про визнання ОСГТ. Крім того, документ делегує Мінагрополітики право визначати Порядок визнання ОСГТ та Методику визначення відповідності ОСГТ. Це створює потенційний конфліктом інтересів, оскільки зазначеним Порядком та Методикою буде керуватись в своїй роботі одне і те ж відомство.

“Зазначене створює умови для дискреційного визнання відповідності вимогам закону та прийняття відповідних рішень компетентним органом в умовах потенційного конфлікту інтересів”, – уточнюється в висновку Комітету.

Крім того, в законопроекті наявна законодавча колізія з вимогами антимонопольного законодавства, оскільки запропоновані положення в частині захисту економічної конкуренції охоплюють лише частину антиконкурентних узгоджених дій, передбачених Законом України “Про захист економічної конкуренції”.

Підсумовуючи, законопроект №8149 ще не був розглянутий в парламенті в другому читанні, але може стати базовим документом, здатним докорінно змінити підхід до законотворчості і розробки нормативно-правової документації в АПК.

На нинішній день в нинішній редакції документу варто відміти наступні можливості, які він може внести в законодавче регулювання українського агросектору:

  • Підвищення якості нормативного регулювання в АПК;
  • Інтеграція з європейським законодавством;
  • Певний поштовх до детінізації агросектору;
  • Законодавче урегулювання діяльності с/г організацій;
  • Розвиток і “європеїзація” лобізму в с/г;
  • Пришвидшення регулювання в АПК завдяки можливості поширювати на всю галузь рішення, прийняті репрезентативними ОСГТ
  • Самоорганізація вже діє багатьох галузях економіки, і є “на часі” в АПК;
  • В документі наявні певні корупціогенні фактори, що мають бути врегульовані до другого читання.

Позначки:

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!