рф наполягає на запровадженні обмежень експорту зерна країнами ЄАЕС, Казахстан проти

Джерело:  КазахЗерно.kz
зерно grain

У росії великі шанси зібрати рекордний врожай пшениці у 2022 р. Через сказане вище ніхто і не думав, що вона збереться жорстко контролювати експорт зерна не лише на рівні своєї країни, а й на рівні країн Євразійського економічного союзу. У ній серйозно побоюються реекспорту, тому вимагають від усіх членів Союзу запровадження квот і мит на вивіз зерна замість скасування обмежень на постачання в ЄАЕС, які поки що діють до 30 червня 2022 р. Казахстан виступає проти її умов, він хоче розвивати постачання зерна за кордон.

20 травня 2022 р. відбулося чергове засідання Євразійської економічної комісії. росія наполягала на ньому на введенні квот і мит на експорт зерна всіма членами ЄАЕС до третіх країн. Мінсільгосп Росії пояснює введення такого заходу необхідністю: з її допомогою запобігнуть реекспорту російського зерна через країни Союзу в обхід обмежень. Поки що немає офіційних коментарів ні від членів комісії ЄЕК, ні від МСГ росії.

У середині минулого року, а точніше у червні 2021 р., росія запровадила «плаваюче» мито на експорт трьох видів зерна (кукурудза, ячмінь, пшениця). Її розмір становить сімдесят відсотків від різниці між середнім значенням цінових індикаторів та базовою частиною. Так, наприклад, з 20 травня мито на експорт кукурудзи та ячменю становить сімдесят шість із половиною доларів за тонну, а мито на експорт пшениці – сто десять з половиною доларів за тонну.

«Плаваюче» мито – не єдиний механізм, який ввела росія останнім часом. Вона обмежила експорт зерна квотою у розмірі 11 млн. т до 30 червня (у межах її дії експортують лише 8 млн. т пшениці). Весною активізувалися закупівлі пшениці у Сибіру казахстанськими імпортерами. Тому було ухвалено таке рішення. Казахстан був з ним докорінно не згоден. Росія просто запідозрила Казахстан у дискримінації. Пішла відповідь від нього: введення квот на експорт пшениці та борошна.

Під час наради в ЄЕК росія вказала на те, що вжитих заходів недостатньо. Казахстан не квотував експорт кукурудзи, ячменю, не запровадив вивізні мита. Тому виникла сильна різниця між внутрішніми цінами на зерно у двох країнах. Так, наприклад, пшеницю із Сибіру продають по 18 тис. руб. за тонну з ПДВ, а казахстанську – по 23 тис. руб. за тонну.

У серпні 2021 р. члени ЄАЕС хотіли запровадити єдиний підхід в обмеження експорту ячменю, пшениці, кукурудзи, соняшнику та інших с/г культур. План так і лишився планом.

На сьогоднішній день Білорусія ввела повну заборону на вивезення пшениці, Киргизія з Вірменією готуються до введення мит і квот, а Казахстан виступає категорично проти мит, вважаючи їх завадою для місцевих с/г виробників на шляху виконання міжнародних зобов’язань. Поки що не отримано офіційних коментарів від профільних Міністерств перерахованих вище країн-членів ЄАЕС.

Дмитро Рилько, голова Інституту кон’юнктури аграрного ринку, вважає, що якщо розглядати вимогу росії з «абстрактної точки зору», то регулювання експорту зерна за зовнішнім контуром країн-членів ЄАЕС є правильним заходом. Впроваджуючи підхід можуть виникнути проблеми через незгоду окремих держав. Аркадій Злочевський, президент РЗС, ще раз наголосив, що проти російської умови виступає лише одна країна – Казахстан. Андрій Сизов, директор «СовЕкону», не бачить у вирішенні Казахстану жодних проблем. У нього просто немає причин для ухвалення умови Росії. Казахстанські аграрії не для того працюють, на думку влади країни, щоб погоджуватися з ним. Наразі Республіка довела експорт зерна та борошна до 8 млн. т за сезон.

Ціль ЄАЕС – вільна торгівля. Казахстан міг би купувати більше російського зерна, тим більше зараз, коли очікується великий врожай.

Якщо Казахстан, як пише Коммерсант, відмовиться виконувати умову росії, російський Мінсільгосп продовжить заборону на експорт зерна до країн ЄАЕС. Тим часом, він може і прийняти його через те, що він гостро потребує російського зерна з липня і до збирання врожаю ярих у серпні.

Позначки:, , , ,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!