Фермери бурякового сектору можуть бути витіснені з бізнесу, якщо ЄС продовжить реалізацію своїх планів щодо скорочення використання пестицидів, оскільки втрата врожайності може знищити маржу фермерів, повідомляє Food Ingredients First.
Макс Шульман, заступник голови робочої групи з питань насіння в Copa-Cogeca, прокоментував: «Якщо не буде ефективних альтернатив захисту рослин, ланцюги постачань зруйнуються, що в кінцевому підсумку призведе до зникнення місцевої європейської продукції. Наслідки вже проявляються: 10% французьких фермерів вирішили припинити вирощувати буряк цього року, зокрема, через відсутність неонікотиноїдів».
Президент Австрійської асоціації виробників цукрових буряків Маркус Шьоберль додає, що вирощування цієї культури стане неможливим у багатьох регіонах Європи, якщо активні речовини будуть зникати і надалі. На його думку, Європейська комісія повинна обрати таку аграрну політику, яка підтримає стале виробництво місцевих продуктів харчування.
Невідкладні політичні дії
Асоціація європейських споживачів цукру Cius прогнозує, що вже у вересні постачання цукру сягнуть максимально низького рівня, як наслідок — відбудеться закриття заводів і втрата робочих місць.
Cius закликає ЄС негайно призупинити дію тарифів на імпорт білого цукру. «Наші цукровмісні продукти з високою доданою вартістю втрачають експорт, оскільки не можуть конкурувати з операторами на світовому ринку», — підкреслюють в асоціації.
Прогноз кінцевих запасів на поточний 2022/2023 сільськогосподарський рік показує, що рівень цукру, доступний для споживачів, становить 552 метричні тонни, а це менше двох тижнів споживання цукру населенням ЄС.
Глобальна боротьба за цукор
Оскільки ЄС страждає від спаду виробництва цукру, відповідно, стає більш залежним від його імпорту, який дорожчає через низькі врожаї, спричинені посухою.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) в квітні повідомила, що ціни на цукор знаходяться на найвищому рівні з жовтня 2016 року. В основному через погіршення перспектив виробництва в Індії, Таїланді та Китаї — трьох із п’яти найбільших виробників цукру у світі.
Індія може ввести новий ліміт на експорт цукру, як і минулого року, через те, що її найбільший регіон-виробник знизив оцінку виробництва до 10,5 млн т, скоротивши прогнози більше ніж на 2 млн т за останні чотири місяці.
У січні уряд Великобританії надав дозвіл на використання неонікотиноїдів на цукрових буряках. Однак це не завадило цінам на цукор у країні стрімко зрости, оскільки в червні минулого року Національний союз фермерів і цукровики Британії уклали контракт на 2023/2024 МР, який передбачає підвищення ціни на 48%, порівняно з попереднім роком.
Водночас є сподівання, що бразильський урожай цукрової тростини, який починає надходити на світові ринки, призведе до деякого зниження цін.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) коментує: «Зниження світових цін на сиру нафту, що сприяло більшому використанню цукрової тростини для виробництва цукру в Бразилії, у поєднанні з ослабленням бразильського реала відносно долара США, сприяло обмеженню місячного зростання світових цін на цукор».
Проте міністр енергетики Бразилії Александре Сілвейра заявив, що країна вивчає можливість підвищення обов’язкового вмісту етанолу в бензині до 30% — з нинішніх 27%, що призведе до скорочення обсягів цукру, доступного для експорту.
Якщо ціни на сиру нафту зростуть, у виробників продуктів харчування може виникнути спокуса перетворити свій урожай на паливо, що ще більше погіршить поточну продовольчу кризу.
