Війна показала важливість агросектору. Як узяти нові висоти?

Автор статті:

Ольга Трофімцева

Посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України

За понад три місяці з початку вторгнення росії до України, на жаль, досить сильно постраждала вся економічна екосистема вітчизняного АПК. Зміни відбулись не лише в торгівлі агропродовольчою продукцією, а вздовж усього ланцюга: від полів до експортних ринків.

Можна виокремити як мінімум наступні фактори:

1. Фізичне зменшення посівних площ 2022 року щонайменше на 25% від звичайного обсягу сільськогосподарських угідь, які засівались кожного року, через те, що деякі регіони знаходяться під окупацією, а частина полів замінована і непридатна до обробки найближчим часом. Частиною даної проблеми є масштабні крадіжки зерна росією з окупованих територій України (уже близько 600 тис. т) з наступними спробами його продажу.
2. Розбалансований внутрішній ринок через відсутність повноцінного експорту та імпорту. Подорожчання всіх складових виробництва, від пального до насіння, та незрозумілі перспективи збуту вирощеної продукції за конкурентною ціною через заблоковані порти.
3. Руйнування інфраструктури (елеваторів, портових терміналів) і логістики та значне подорожчання логістики як всередині країни, так і міжнародних перевезень. На прикладі зернових можна сказати, що через відсутність морських шляхів експорту логістичні витрати на тонну зерна зросли приблизно в 5 разів із довоєнних часів, що призводить до значного підвищення кінцевої ціни української продукції на світових ринках.

Найбільша проблема експорту — фізична обмеженість

Говорячи про ринки збуту, насамперед маємо зазначити суттєве зменшення фізичних обсягів експорту через проблеми з логістикою, відповідно і значне зменшення валютних надходжень від продажу продукції АПК за останні три місяці.

Фактично найбільшою проблемою в експорті сьогодні є фізична неможливість (або ж значна обмеженість) доставляти зернові нашим традиційним покупцям, наприклад, в Азії чи країнах Близького та Середнього Сходу. Власне, і експорт до країн ЄС теж не є простою задачею зараз.

Абсолютно невдячна справа прогнозувати розвиток ситуації в умовах активних бойових дій на частині території країни та за тимчасової окупації іншої частини наших областей. Сказати тут можна лише одне: чим далі триває агресія і війна росії проти України, тим складнішою стає ситуація для вітчизняного АПК і світових ринків, які щодалі виходять з рівноваги.

Падіння агроекспорту попри лібералізацію ринків ЄС і Великої Британії

Проте у цій складній ситуації для вітчизняного АПК, яка склалась через війну, будь-яка підтримка з погляду збільшення можливостей двосторонньої торгівлі та більш вільного експорту української продукції без тарифних чи нетарифних бар’єрів до таких великих ринків як ЄС та Велика Британія, є надзвичайно важливою. Звичайно, це не знімає з вітчизняних виробників зобов’язання відповідати досить високим стандартам ЄС у виробництві своєї продукції, але відміна імпортних обмежень, включаючи тарифні квоти, є додатковим вікном можливостей для компаній, які вже мають так званий «єврономер».

Дехто зі скептиків говорить, що ЄС і Велика Британія зробили цей крок виключно тому, що розуміють, що зараз українські виробники надзвичайно послаблені й будуть неспроможні експортувати великі обсяги продукції взагалі. Але я з цим не погоджуюсь, тому що є підсектори АПК, які продовжують досить успішно працювати попри війну. Тож їхня продукція може тепер із меншими перепонами знаходити своїх покупців на даних ринках — наприклад, мед, кондитерські вироби, м’ясо птиці, олія (не лише соняшникова) тощо.

Окрім того, я б хотіла звернути увагу на важливе рішення Єврокомісії в галузі органічного сільського господарства, а саме — виключення України зі списку країн, продукція походженням з яких мала проходити додаткові заходи з перевірки при ввезенні на територію ЄС. Цей інструмент нетарифного регулювання робив для наших сумлінних виробників органічної продукції експорт до ЄС задорогим. А ринок органіки ЄС для нас є ключовим.

Зважаючи на всі обставини, можна очікувати падіння показників експорту продукції АПК на 40-45%. Але такі прогнози теж не будуть точними, оскільки цей результат залежатиме від подальшого розвитку подій з активними воєнними діями, успішності розблокування портів та від швидкості деокупації наших територій.

Нові аграрні висоти

Війна, як би цинічно це не звучало, показала важливість України як для глобальних аграрних ринків, так і для економіки Європейського Союзу. І це, на мою думку, є для нас додатковим шансом для закріплення існуючих позицій та виходу на нові висоти.

Ми маємо чітко зрозуміти для себе, що наука, дослідження і технології — це база, з якої починається аграрний сектор. Без новітніх технологій та постійного вдосконалення науково-дослідницької роботи не буде ані високих урожаїв, ані якісних продуктів. Я завжди говорила і говорю агровиробникам, особливо малим, що економити на сучасних технологіях — це бізнесова короткозорість, яка означає відмову від вищого рівня прибутковості та ефективності бізнесу. І це можна екстраполювати і на рівень держави: ігноруємо аграрну науку і дослідження — будемо мати проблеми в майбутньому.

І тут надзвичайно важливими є технологічні компанії, адже саме їхні розробки рухають світовий аграрний сектор уперед і дають можливість збільшувати врожайність, розробляти нові підходи у вирощуванні тих чи інших культур, шукати інноваційні шляхи адаптації сектору до кліматичних змін і багато іншого. Робота таких компаній — це не лише про забезпечення продовольчої безпеки, але й сталого розвитку всіх взаємопов’язаних екосистем.

Замість висновку

Глобальна економіка — це складний організм, в якому Україна вже відіграє важливу роль. І зупинити серйозні негативні процеси, викликані такою ситуацією, як війна в Україні, просто і швидко не вийде. Але однозначним є факт: чим скоріше Україна переможе і відкине агресора за межі своєї території, тим скоріше почнеться відновлення світової економіки.

Позначки:Україна, війна, АПК