У Вірменії хочуть поглибити та розвинути підтримку вирощування пшениці – заступника міністра

Субсидія допомогла повернути у сівозміну 15 тисяч гектарів землі, що збільшило й урожай. Водночас виробництву муки заважають і якісні характеристики пшениці, і невирішені питання в податковому законодавстві.

У Вірменії хочуть поглибити та розвинути підтримку вирощування пшениці. Про це заявив заступник міністра економіки Вірменії (що займається галуззю рослинництва) Арман Ходжоян на обговоренні проекту держбюджету на 2024 рік на рівні парламентських комісій. Він зазначив, що з 2023 року фермерам стали виплачувати субсидію на посів озимої пшениці (переважно пшениця у Вірменії сіється озима, а ячмінь – затятий, і на них припадають основні посіви зернових – ред).

Підтримку було видано на сівбу, проведену осенью 2022 року (за результатами збирання врожаю). Вона видавалася наприкінці для того, щоб у фермера зберігалася мотивація щодо всіх необхідних робіт на належному рівні. Проте мотивація виявилася достатньою: осінні 2022-го (порівняно з осени 2021-го) посіви озимої пшениці зросли з 55 до 70 тисяч гектарів, зазначив заступник міністра. Приріст урожаю виявився таким, що якщо перерахувати його у ціновому вираженні, майже компенсував витрати на програму, зазначив заступник міністра. Він нагадав, що у 2023 році її було профінансовано вперше в обсязі 2 млрд 825 млн драмів (за поточним курсом близько $7 млн – ред).

Водночас заступник міністра нагадав про іншу проблему: основна частина пшениці, яка вирощується у Вірменії, використовується як кормова (для худоби), а не як продовольча. Тому потрібно зрозуміти, як підвищити вміст протеїну та інші якісні характеристики цієї пшениці, додавши заступник міністра.

Разом із фахівцями потрібно буде зрозуміти, що для цього потрібно: провести зрошення (зернові у Вірменії здебільшого вирощуються на землях, що не зрошуються – ред), або вжити якихось інших заходів, зазначив він.

За офіційними статданими, у 2022 році в республіці було зібрано близько 135 тис тонн пшениці (дані за збирання врожаю влітку 2023-го поки не опубліковано). Імпорт 2022-го становив близько 130 тисяч, тобто самозабезпеченість країни пшеницею склала трохи більше половини.

При цьому виробництву муки з місцевої пшениці заважають і питання із заліком ПДВ: при угодах “бізнес-фермер” муки не можуть отримати цей залік і фактично змушені сплачувати цей ПДВ. У тому числі тому їм вигідніше купувати пшеницю, що привіз, оскільки за угодами “бізнес-бізнес” це залік проводиться.

Позначки:пшениця, борошно, дотації, Вірменія