У грудні значення Індексу продовольчих цін ФАО знизилося

У грудні 2024 року значення Індексу продовольчих цін ФАО* (ІСЦФ) склало 127,0 пункту, що на 0,6 пункту (0,5 відсотка) нижче за його листопадовий показник: зниження індексів цін на цукор, молочну продукцію, рослинні олії та зернові лишком перекрило зростання індексу цін на м’ясо. Значення індексу виявилося на 8,0 пунктів (6,7 відсотка) вище відповідного показника минулого року, але все ще на 33,2 пункта (20,7 відсотка) нижче за його піковий рівень, зафіксований у березні 2022 року. За підсумками 2024 року загалом значення ІСЦФ склало 122,0 пункту, що на 2,6 пункту (2,1 відсотка) нижче середнього показника за 2023 рік.

» У грудні середнє значення Індексу цін на зернові ФАО практично не змінилося порівняно з листопадовим показником і становило 111,3 пункту, опинившись на 11,5 пункту (9,3 відсотка) нижче рівня грудня минулого року. Експортні ціни на пшеницю у грудні загалом не змінилися. Знижувальний тиск на ціни, спричинений ослабленням світового попиту та збільшенням пропозиції внаслідок активних сезонних поставок урожаю з Аргентини та Австралії, було компенсовано зростанням цін, спричиненим несприятливими видами на врожай озимих у рф. Було зафіксовано незначне підвищення світових цін на кукурудзу внаслідок зростання експортного продажу та скорочення пропозиції у Сполучених Штатах Америки, а також на тлі високого попиту на українську продукцію. Що стосується інших фуражних зернових, то світові ціни на ячмінь зросли, тоді як ціни на сорго знизилися. Значення Індексу цін ФАО на всі види рису в грудні знизилося на 1,2% під впливом падіння котирувань індійських і ароматних сортів рису в силу ослаблення попиту. За підсумками 2024 року середнє значення Індексу цін на зернові ФАО склало 113,5 пунктів, що на 17,4 пункта (13,3 відсотка) нижче відповідного показника за 2023 рік: така тенденція обумовлена ​​зниженням цін на пшеницю та фуражні зернові; зниження середнього значення цього індексу, яке у 2022 році досягло рекордного рівня, триває вже другий рік поспіль. Середнє значення Індексу цін ФАО на всі види рису склало 133,1 пунктів, що на 0,8% перевищує показник 2023 року і є в номінальному вираженні 16-річним максимумом. Така підвищувальна тенденція була зумовлена ​​зростанням котирувань індійських сортів рису під впливом активного імпортного попиту з боку азіатських країн та послаблення конкуренції між експортерами протягом перших дев’яти місяців 2024 року.

» Середнє значення Індексу цін на рослинні олії ФАО в грудні склало 163,3 пунктів, що на 0,9 пункта (0,5 відсотка) нижче показника минулого місяця, але все ж таки на 33,5 відсотка вище рівня грудня минулого року. Зафіксоване незначне скорочення обумовлено насамперед зниженням цін на соєву, рапсову та соняшникову олії на тлі стриманого зростання цін на пальмову олію. У грудні світові котирування пальмової олії в середньому зросли на 2,0 відсотка порівняно з минулим місяцем, що було пов’язано насамперед із подальшим скороченням пропозиції у провідних країнах-виробниках Південно-Східної Азії. Світові ціни на соєву олію, навпаки, продемонстрували помірне зниження, чому сприяли висока пропозиція на світовому рівні та деяке послаблення попиту у Сполучених Штатах Америки. У той же час світові ціни на ріпакову та соняшникову олії також знизилися через скорочення попиту. За підсумками 2024 року на тлі скорочення пропозиції на світовому рівні значення Індексу цін на рослинні олії ФАО склало 138,2 пунктів, що на 11,9 пункта, або 9,4 відсотка, вище за показник 2023 року.

» Середнє значення Індексу цін на м’ясо ФАО* склало в грудні 119,0 пунктів, що на 0,5 пункти (0,4 відсотка) вище за його листопадовий показник; таким чином, цей індекс продемонстрував зростання після трьох місяців неухильного зниження. На поточному рівні значення цього індексу виявилося на 7,9 пункту (7,1 відсотка) вище за рівень відповідного періоду минулого року. Таке зростання було зумовлене насамперед підвищенням цін на яловичину під впливом високого світового попиту, а також перебоїв у виробництві через планові профілактичні заходи, що проводилися наприкінці року на переробних підприємствах в основних країнах-експортерах. Світові ціни на баранину також зросли, чому сприяло скорочення поголів’я забійних тварин в Австралії на тлі покращення стану пасовищ у результаті минулих опадів і, як наслідок, тенденції до відмови віддавати худобу на забій, а також під впливом сталого світового попиту. Ціни на свинину, навпаки, знизилися через нижчий, ніж очікувалося раніше, споживчий попит у Європейському союзі напередодні зимових свят. Ціни на м’ясо птиці також трохи знизилися на тлі наявності значних експортних запасів у Бразилії. За підсумками 2024 року середнє значення Індексу цін на м’ясо ФАО склало 117,2 пункту, що на 3,1 пункту (2,7 відсотка) вище показника 2023 року: така тенденція обумовлена ​​активним імпортним попитом з боку основних країн – імпортерів м’яса на тлі сповільненого зростання виробництва у світі. Така тенденція зумовила підвищення середніх цін на яловичину, баранину та м’ясо птиці, тоді як середній рівень цін на свинину знизився під впливом млявого імпортного попиту, особливо Китаю.

» Середнє значення індексу цін на молочну продукцію ФАО в грудні склало 138,9 пунктів, що на 1,0 пункт (0,7 відсотка) нижче листопадового показника; таким чином, було зафіксовано перше зниження значення цього індексу після безперервного семимісячного зростання, яке проте залишалося на 20,2 пунктах (17,0 відсотка) вище, ніж у відповідний період минулого року. На тлі млявого попиту на світових ринках і накопичення запасів найбільше знизилися світові котирування вершкового масла, переломивши зростання, що тривало чотирнадцять місяців поспіль. Світові ціни на сир та сухе знежирене молоко також знизилися внаслідок ослаблення міжнародного попиту. Світові котирування на сухе незбиране молоко, навпаки, різко зросли, чому сприяло підвищення цін в Океанії на тлі стабільного попиту на світових ринках, зокрема в Азії, а також скорочення запасів у Західній Європі під час сезонного зниження виробництва молока. За підсумками 2024 року середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО склало 129,6 пункту, що на 5,8 пункту (4,7 відсотка) вище рівня 2023 року. Цей приріст пов’язаний насамперед із стрибком цін на вершкове масло, зумовленим підвищенням попиту у світі та скороченням експортних поставок внаслідок непередбачуваних погодних умов, що негативно вплинули на виробництво.

» Середнє значення індексу цін на цукор ФАО у грудні склало 120,0 пунктів, що на 6,4 пункта (5,1 відсотка) нижче його листопадового показника; таким чином, зниження значення цього індексу триває вже другий місяць поспіль, внаслідок чого воно виявилося на 14,2 пункта (10,6 відсотка) нижче, ніж у відповідний період минулого року. Зниженню світових цін на цукор сприяло збільшення обсягу виробництва цукру в Бразилії у другій половині листопада порівняно з попередніми прогнозами та послаблення обмінного курсу бразильського реалу до долара США. Поліпшення видів на врожай цукрової тростини, збирання якої розпочнеться у квітні 2025 року в Бразилії, та повноцінне завантаження переробних потужностей в Індії та Таїланді також зробили свій внесок у зниження світових цін на цукор. За підсумками 2024 року середнє значення Індексу цін на цукор ФАО склало 125,8 пунктів, що на 19,2 пункта (13,2 відсотка) нижче показника за 2023 рік: така тенденція зумовлена ​​насамперед рекордними показниками експорту з Бразилії протягом року і сприятливим прогнозом пропозиції у світі у сезоні 2024–2025 років.

Позначки:ФАО