Свинарство в Україні поступово відроджується

Джерело:  Delo.ua
свині

Ринок свинини і продукції свинарства в Україні поступово відновлюється, попри загальну кризу в тваринництві. Поголів’я свиней і споживання свинячого м’яса та жиру зростає, їхній імпорт та ціни скорочуються. Ріст виробництва сала залишається під питанням – гравці галузі зазначають, що займатися лише цим продуктом невигідно, а в раціоні українців він є додатком до основного продукту, свинини.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україні значно скоротилося поголів’я свиней, з 5,56 млн в лютому 2022 року до 4,85 млн на початку 2023 року. Причиною тому стали руйнування тваринницьких господарств в Харківській області – регіоні з традиційно потужним кластером свинарства.

Критичному падінню галузі завадило здешевлення комбікормів для свиней, що стало наслідком зменшення цін на зерно і ячмінь, а також значних перехідних залишків фуражного збіжжя в Україні.

Завдяки цьому в 2024 році можна побачити перші ознаки відновлення галузі. В Міністерстві аграрної політики та продовольства уточнили для видання Delo.ua, що станом на січень 2024 року в Україні налічувалося майже 5,1 млн свиней, що більше на 3% проти відповідної дати минулого року. Основна їх частина (близько 67%) утримується сільгосппідприємствами, тоді як населення вирощує біля третини поголів’я.

За даними міністерства, росте і споживання свинини на душу населення, котре в 2024 році може навіть перевищити показники довоєнного 2021 року. Відомство наводить наступні цифри:

  • 2021 рік – 19,5 кг;
  • 2022 рік – 20,4 кг;
  • 2023 рік – 19,8 кг;
  • 2024 рік (прогноз) – 20,0 кг.

Фонд споживання свинини в 2023 році становив 688 тис. тонн, або 36,6 % від об загального всього спожитого в Україні м’яса, додають в міністерстві. Прогнозується, що в 2024 році фонд споживання свинини зросте до 696 тис. тонн, або на 1,2%.

Свинарство, попри певне пожвавлення, не стає максимально привабливою для інвестицій галуззю. Прогнозується, що за результатами 2024 року рентабельність виробництва свинини знизиться до 0,35 грн/кг проти 0,64 грн/кг у 2023 році. Основною причиною зменшення рентабельності стане зниження закупівельних цін на свинину в поточному році – на 29% проти середнього показника за 2023 рік.

Імпорт свинини і сала скорочується, експорт росте

Міністерство агрополітики фіксує стабільний тренд на скорочення імпорту в Україна сала та свинячого жиру після росту поставок в перший рік повномасштабної війни. За даними відомства, імпорт сала в Україну в 2023 році перевищив імпорт свинини:

Імпорт, найменування товару, тонн 2022 рік 2023 рік 2023 рік до 2022 року  2024 рік, січень-березень 2024 рік до січня-березня 2023 року 
Свинина 46 934 12 989 скорочення в 3,6 рази 665 скорочення в 4,8 рази
Сало, свинячий жир і жир птиці 31 321 24 534 –27,6% 3986 скорочення в 1,8 рази

Такий ріст привабливості української свинини пояснюється суттєвим здешевленням цін на комбікорми. Ціни на них впали в рази в порівнянні з 2022 роком: пшеничні висівки подешевшали в п’ятеро, соєва макуха і соняшниковий шрот – в 2–3 рази, зернові в 2 рази.

З іншого боку, обсяги експорту цих продуктів з України демонструють збільшення, хоча традиційно не є значними.

Експорт, найменування товару, тонн 2022 рік 2023 рік 2023 рік до 2022 року  2024 рік, січень-березень 2024 рік до січня-березня 2023 року 
Свинина 293 890 ріст в 3 рази 493 ріст в 5 разів
Сало, свинячий жир і жир птиці 14 28 ріст в 2 рази 32 +100%

В Мінагрополітики підкреслюють, що відсоток імпортованого сала у 2023 році склав лише 3,8% від виробленого в Україні, а свинини – 2,0%. В січні–березні 2024 року цей показник ще зменшився – до 1,2% для сала і 0,5% для м’яса свиней.

В грошовому вимірі показники зовнішньої торгівлі салом виглядають наступним чином:

Фото 2 — Сало до Великодня: чи чекати зростання цін на "стратегічний" продукт українців
Річна виручка від експорту українського сала не перевищує $100 тис. Дані Держмитслужби, ілюстрація: Delo.ua

В Україні немає передумов для інтенсифікації виробництва сала

В Україні традиційно розвинена культура споживання сала та продуктів з нього, зазначають в Мінагрополітики. Найчастіше для цих цілей використовується свіже охолоджене сало, вироблене фермерами та в господарствах населення.

Через специфіку промислового вирощування свиней в Україні немає можливості швидко збільшити виробництво сала, тоді як для свинини це цілком реально.  Справа в тому, що для промислового виробництва ковбасних та м’ясних виробів в Україні в основному використовуються гібридні породи свиней, в основному порід “Дюрок” і “Ландрас велика біла”. Тварин цих порід забивають після досягнення кондиційної ваги в 90–120 кг, тому вони не встигають наростити достатню кількість підшкірного жиру, необхідну для промислової переробки.

Саме тому для виробництва продуктів з сала і ковбас, в Україну імпортується шпік (хребтове сало), додають в міністерстві.

Цю тезу підтверджують і переробники м’яса свиней. В компанії “Димні традиції” зазначають, що в своїй роботі віддають перевагу вирощеними в Україні свиням, але на внутрішньому ринку не завжди можна знайти необхідні обсяги. Крім того, українська продукція не завжди має відповідну якість і не завжди постачається з усіма необхідними документами. За потреби компанія докуповує свиней в ЄС, але без прив’язки до конкретної країни Євросоюзу.

Наразі в Україні немає господарств, що займаються розведенням виключно сальних порід свиней (наприклад, Білої степової чи Миргородської), додають в Мінагрополітики. Споживачі воліють споживати більш пісну свинину з найменшим прошарком сала, тому сальні породи свиней мають в Україні невеликий попит та не є затребуваними на м’ясному ринку.

Також для свинарів важливе те, що сало зазвичай коштує дешевше за м’ясо, тоді як затрати на догляд м’ясо–сальних і сальних порід майже однакові. Тому в майбутньому не простежується тенденції на збільшення виробництва сала в Україні, цей продукт буде пропонуватись в прив’язці до свинини та м’ясопродуктів.

Певний ріст споживання сала зумовлюють потреби військових та гуманітарні задачі, додають в компанії “Димні традиції”. За умови правильного соління сало зберігається довше за м’ясо, тому волонтери активно постачають його в прифронтові регіони.

Позначки:, ,

У Вас виникли додаткові запитання?
Будемо раді допомогти!