Соняшниковий шрот — це єдиний український продукт, експорт якого до Китаю зріс після початку війни

Поки кукурудза, ячмінь та соняшникова олія втрачали китайський ринок, соняшниковий шрот залишався останнім бастіоном. Це єдиний український продукт, експорт якого не просто не впав, а зріс після початку війни. Про це розповіла Вікторія Блажко, керівниця відділу редакційного контенту та аналітики ASAP Agri.

У 2022/23 МР Україна відвантажила до Китаю майже 2,1 млн т, у 2023/24 МР — 2,3 млн т. Але початок 2024/25 МР виглядає провально: всього 232 тис. т за чотири місяці — майже втричі менше, ніж рік тому.

Якщо повернутися в минуле, український соняшниковий шрот закріпив свої позиції на китайському ринку завдяки трьом ключовим факторам:

1. «Державна дієта». У 2021 році китайська влада вирішила зменшити залежність від сої та поставила виробникам кормів завдання — скоротити частку соєвого шроту в рецептурах. Менше сої — більше місця для альтернатив, зокрема соняшникового шроту.
2. Бюджетна альтернатива. У 2022/23 МР ціни на соєвий шрот злетіли, і Китай оперативно звернув увагу на дешевший соняшниковий варіант. Він поступається вмістом білка, але коли потрібно годувати мільйони голів худоби, ціна вирішує все.
3. Стратегія багатьох тарілок. Китай перестав робити ставку на один білковий інгредієнт. Соняшниковий шрот — з України та Болгарії, ріпаковий — з Канади. Такий підхід дав більше маневру і зменшив ризики.

Причини зменшення імпорту:

• Китай нарощує виробництво соєвого шроту. Масштабна переробка сої забезпечує внутрішній ринок, зменшуючи потребу в альтернативному імпорті.
• Ціни на соєвий шрот падають. А отже, соняшниковий шрот втрачає свою головну конкурентну перевагу — дешевизну. Тваринники обирають більш білковий і доступний продукт.
• Менша пропозиція з України. Навіть якби Китай захотів купувати більше, Україна просто не має такої пропозиції, як у попередні сезони.

Позначки:Китай, соняшниковий шрот, Україна