Нобелівські лауреати попереджають про загрозу світового голоду

153 лауреати Нобелівської премії та Всесвітньої продовольчої премії опублікували відкритий лист. У ньому вони закликають світових лідерів запобігти голоду, що насувається в найближчі 25 років. 2050 року необхідно задовольнити продовольчі потреби 9,7 мільярда людей, але світ «навіть близько не наблизився» до вирішення цієї проблеми, вважають вчені.

У листі йдеться, що до середини століття людство зіткнеться з «ще більшим браком продовольства та нестабільністю», якщо міжнародне співтовариство не збільшить підтримку новітніх досліджень та інновацій.

Посилаючись на такі проблеми, як зміна клімату, конфлікти та реалії ринку, автори листа закликали до «екологічних проривів», які спричинять значний стрибок у виробництві продуктів харчування для забезпечення продовольчої безпеки.

Усі факти вказують на те, що продуктивність сільського господарства знижуватиметься, якщо світ продовжить жити по-старому. Сьогодні 700 мільйонів людей не мають доступу до продовольства, а до 2050 року населення планети, як очікується, зросте на 1,5 мільярда людей, що призведе до різкої нерівності та нестабільності у світі. Ми знаємо, що сільськогосподарські дослідження та інновації можуть стати потужним інструментом не тільки для забезпечення продовольчої безпеки та харчування, а й для покращення здоров’я, умов життя та економічного розвитку. Нам потрібно направити всі наші наукові зусилля на те, щоб змінити нинішню траєкторію розвитку, інакше криза сьогодні стане завтрашньою катастрофою».

Кері Фаулер – лауреат Всесвітньої продовольчої премії 2024 року.

Лауреати наголосили на загрозі, яку зміна клімату становить для виробництва продуктів харчування, особливо в Африці, де населення зростає найшвидше, але при цьому прогнозується зниження врожайності основної сільськогосподарської культури – кукурудзи – майже на всій території її вирощування.

До інших факторів загрози голоду відносяться ерозія ґрунту та деградація земель, втрата біорізноманіття, брак води, конфлікти та політика, що обмежує впровадження інновацій у сільському господарстві.

Наслідки зміни клімату вже призводять до скорочення виробництва продуктів харчування у всьому світі, але особливо в Африці, яка історично не несе відповідальності за викиди парникових газів, проте температура там зростає швидше, ніж будь-де. Очікується, що в майбутньому підвищення температури буде найбільш значним у країнах із уже низькою продуктивністю, що погіршить існуючу проблему продовольчої безпеки. У країнах з низьким рівнем доходу, де продуктивність праці має зрости майже вдвічі до 2050 року порівняно з 1990 роком, сувора реальність така, що вона, швидше за все, зросте менш ніж наполовину. Ми маємо лише 25 років, щоб це змінити».

доктор Акінвумі Адесіна – президент Африканського банку розвитку, лауреат Всесвітньої продовольчої премії 2017 року.

У листі наведено список найбільш перспективних наукових відкриттів, яким можна приділити пріоритетну увагу для збільшення виробництва продуктів харчування. До них відносяться:

• покращення фотосинтезу основних сільськогосподарських культур;
• розробка зернових культур, які можуть одержувати азот із біологічних джерел та рости без добрив;
• розширення досліджень у галузі селекції стійких місцевих культур, які значною мірою ігнорувалися з метою підвищення врожайності.

Лауреати також позначили цілі щодо покращення зберігання та збільшення терміну придатності фруктів та овочів, створення багатої поживними речовинами їжі з мікроорганізмів та грибів.

Це момент «незручної правди». Якщо ми можемо відправити людину на Місяць, то, безперечно, зможемо зібрати фінансування, ресурси та налагодити співпрацю, необхідну для того, щоб на Землі було достатньо їжі. За належної підтримки наукова спільнота може зробити прорив і запобігти катастрофічному браку продовольства у найближчі 25 років».

Машал Хусейн – Президент Фонду Всесвітньої продовольчої премії.

Також вчені зазначили, що Зелена революція, яка за останні 60 років значно знизила рівень недоїдання у всьому світі, втрачає оберти. Тому до 2050 року знову може виникнути загроза продовольчій безпеці.

Інвестиції в дослідження, особливо в регіонах, які, ймовірно, постраждають у майбутньому, підвищать продовольчу безпеку зараз і допоможуть пом’якшити потенційні майбутні кризи.