Кінець монополії глобальних зернотрейдерів: як локальні гравці перебудовують світову торгівлю зерном

Тиха революція на світовому зерновому ринку набирає обертів, і її рушійною силою все частіше стають не глобальні корпорації, а регіональні чемпіони та компанії з державною підтримкою. Як зазначив експерт з міжнародної торгівлі агропродукцією Педро Нонай під час панелі на Commodities Show у Женеві, за останні десять років світ перейшов від чітких глобальних потоків, контрольованих кількома мультинаціональними гігантами, до більш фрагментованої системи. Тут локальні гравці отримують дедалі більшу роль, спираючись на глибше розуміння регіональних особливостей і політичних реалій.

Колись домінантна модель ABCD — глобальних трейдерів, що поєднували походження, логістику та ризики під одним дахом — поступово змінюється форматом ABCCD++, де на перший план виходять спеціалізовані регіональні компанії. Вони працюють ефективніше на своїх ринках і швидше адаптуються до змін, спричинених політикою, санкціями та трансформацією глобалізації у більш біполярну систему.

Найяскравішим прикладом цієї фрагментації стала торгівля пшеницею. росія наразі забезпечує близько 30% світового експорту, однак доступ до цього потоку мають переважно державні або внутрішні компанії. У результаті формується двоярусна модель: глобальні трейдери залишаються впливовими в традиційних напрямках, тоді як нова хвиля регіональних чемпіонів контролює стратегічні коридори й значно впливає на цінові тренди.

Нова структура ринку чітко поділяється на три рівні: глобальні корпорації, державні трейдери та регіональні спеціалісти. Мультинаціональні гіганти укрупнюються та зосереджуються на управлінні ризиками й логістикою. Поруч активно діють державні гравці на кшталт російської Demetra/Solaris, китайської COFCO, близькосхідної версії Olam та інвестиційних структур на кшталт ADQ у Louis Dreyfus. У цей же простір вливаються регіональні компанії з CIF-торгівлі — такі як Cefetra у Європі, Invictus та AlGhurair на Близькому Сході, Enerfo в Азії, а також локальні переробники в Аргентині, Бразилії, Китаї та Північній Африці.

Переорієнтацію потоків на користь регіональних чемпіонів підсилюють два ключові фактори. По-перше, світ переходить до “бі-декади” — епохи бінарної, біполярної та білатеральної глобалізації, де політична прийнятність часто важливіша за ціну. По-друге, зернова торгівля дедалі частіше стає інструментом політичного впливу — від експортних заборон до міжурядових угод. У такому середовищі гнучкі, локально вкорінені компанії отримують суттєву перевагу над великими глобальними корпораціями, що обмежені регуляціями та іміджевими ризиками. Революція в логістиці та локальне знання лише зміцнюють їх позиції на новій карті світової агроторгівлі.

Позначки:зерно, зернотрейдинг, трейдинг