Аграрії просять президента ветувати закон про експортне мито на сою та ріпак

24 липня провідні аграрні асоціації України звернулися до президента України Володимира Зеленського з проханням застосувати право вето до нещодавно ухваленого Верховною Радою Закону №13157, яким передбачається запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку.
У зверненні наголошується, що подібна практика є недалекоглядною та згубною для малих та середніх аграріїв й вже мала негативні наслідки для аграрної галузі у 2017–2020 роках. Тоді так звані «соєві правки» призвели до скорочення посівних площ сої на 34% та щорічних збитків у понад $100 млн. Лише після їх скасування у 2020 році сектор почав відновлюватись.
«Наслідками запровадження експортного мита стане тимчасове збагачення переробників за рахунок падіння закупівельних цін, скорочення посівних площ сої та ріпаку, дефіцит сировини для переробки та переорієнтація аграріїв на виробництво інших культур», — йдеться у зверненні.
За підрахунками Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, такі зміни можуть коштувати українській економіці від $400 до $700 млн щороку.
Крім того, запропоноване мито порушує статтю 31 Угоди про асоціацію з ЄС, що забороняє Україні встановлювати нові експортні мита. Це може спричинити введення дзеркальних заходів з боку Євросоюзу, що стане катастрофою для галузі.
Аграрії також наголошують, що від мита постраждають насамперед малі та середні виробники. Саме вони обробляють понад 75% посівних площ в Україні, але не мають змоги самостійно формувати експортні партії. Для них мито означатиме лише нижчу закупівельну ціну і втрату прибутку. Водночас право експортувати без мита залишається привілеєм лише великих агрохолдингів, які і зараз експортують самостійно, а малі та середні аграрії не отримають від цієї “пільги” жодної користі.
Окремо зазначено, що ухвалення мита без дотримання шестимісячного терміну для внесення змін у податкове законодавство суперечить вимогам, закріпленим у Податковому кодексі України.
«Ми вже проходили через наслідки «соєвих правок», які боляче вдарили по малих і середніх аграрних виробниках. Запровадження експортного мита на сою та ріпак — це повторення помилок минулого, які обійдуться агросектору в сотні мільйонів доларів. Для нас як для галузі критично важливо зберігати передбачувані правила гри, рівний доступ до ринків і стимулювати виробництво, а не обмежувати його. Ми закликаємо Президента застосувати право вето й не допустити рішень, які суперечать інтересам фермерів, економіки та міжнародним зобов’язанням України», — наголосила Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.
Звернення підписали керівники Насіннєвої асоціації України, Асоціації фермерів та приватних землевласників України, Української зернової асоціації, Української бобово-соєвої асоціації, ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада». Аграрії переконані: підтримка українського фермера має бути пріоритетом державної політики, особливо у часи війни. Замість створення нових бар’єрів для експорту агросектору потрібна стабільність, передбачуваність та рівні умови.
Дізнайтесь більше про ключові тенденції аграрного ринку на 11-й Міжнародній конференції BLACK SEA OIL TRADE, яка відбудеться 23 вересня в Бухаресті! Приєднуйтесь до професіоналів агробізнесу з 25+країн для потужного старту нового олійного сезону!
Читайте також
Ганна Мшар, FERRY GROUP – спікер Міжнародної конференції BLACK SEA OIL TRADE-2025
Ціни на соняшник нового врожаю залишаються без змін — $570-580/т
Частка м’яса птиці у світовому споживанні сягне 45% за десять років
Попит на українську кукурудзу з боку європейських покупців послабився
Канада. Виробництво пшениці в 2025/26 МР знаходиться під тиском
Напишіть нам
Наш менеджер зв'яжеться з Вами найближчим часом