Інноваційні технології захисту рослин: блокування немає майбуття?

В період глобальних кліматичних змін одним із головних викликів для сільського господарства стає зростання популяції шкідників. Більш теплий та вологий клімат створює сприятливі умови не тільки для розвитку фермерських господарств, але й для поширення комах, грибків та бур’янів. Відповідно, стале використання засобів захисту рослин (ЗЗР) було, є  і буде запорукою стабільного, якісного та, головне, безпечного урожаю. І в глобальному конкурентному середовищі змагання за споживача переможуть ті країни, які будуть пропонувати саме таку сільськогосподарську продукцію.

На превеликий жаль, у цьому контексті українська економіка працює не так ефективно, як економіки наших сусідів і, за сумісництвом, конкурентів. Тоді як у всьому світі саме інноваційні ЗЗР дозволяють пристосуватися до змін клімату та гарантують безпечність і якість сільгосппродукції, ось уже четвертий рік поспіль український фермер майже відрізаний від препаратів нового покоління.

Ще у далекому 2015 році в Закон України «Про пестициди і агрохімікати» внесли поправку, якою було фактично було заблоковано доступ інноваційних препаратів до ринку України: «Підставою для ввезення зразків ЗЗР для державних випробувань є підтвердження реєстрації такого препарату в країні виробництва». Наслідки впровадження цієї норми на практиці уже стають катастрофічними.

З цього моменту головною підставою для ввезення зразків ЗЗР для державних випробувань і подальшої реєстрації став не раціональний науково-обґрунтований підхід, а припущення, що на ринок ЗЗР потрібно випускати не ті препарати, які реально потрібні нашому фермеру, а лише ті, що вже десь у світі були протестовані і зареєстровані. Не важливо де, як і для чого. Головне: а) щоб були відповідні документи (які все одно не перевіряються) і б) щоб місце виробництва співпадало з місцем реєстрації (що, насправді, малоймовірно).

Фактично, наше сільське господарство зробили заручником «будь-якої країни світу», оскільки саме рішення уповноважених органів таких країн як, наприклад, Малаві, Кабо-Верде, Бурунді і т.д., а не українських експертів-науковців, є підставою для ввезення зразку для державних випробувань. Саме зразку — тобто мікро кількості продукту, яка рідко перевищує 20 літрів, а частіше це до 5 літрів. Цей зразок потрібен для випробувань в акредитованих науково-дослідних установах, в закритих умовах, з обов’язковим знищенням урожаю після випробувань і ще десятком запобіжників.

Окрім того, частіше за все препарати не реєструються в місцях виробництва. Чому? Тому що заводи, як правило, розташовані біля сировинних баз, тобто шахт, де добувають корисні копалини, з яких потім синтезують ЗЗР.  Саме тому вони розкидані по всьому світі й інсектицид проти хлібного жука, створений саме для українського жита, яке буде вирощуватися на українських чорноземах при українських весняних і літніх рівнях вологості й температурах, може вироблятися в Бразилії, або Пакистані, або Мексиці або будь-де в світі, де є сировинна база. Очевидно, що там його буде недоцільно реєструвати, і до нашого фермера він може так ніколи і не потрапити.

Які наслідки це матиме для українського сільського господарства? Одних з них — резистентність (є ще цілий ряд інших наслідків, про які поговоримо під час конференції). При відсутності інноваційних діючих речовин нового покоління на ринку, шкідники будуть  рік за роком ставати більш стійкими до наявного асортименту ЗЗР. А це означає, фермери будуть підвищувати норму (або кратність) внесення препарату. Відповідно, собівартість вирощування врожаю буде зростати. А ще будуть рости залишкові кількості пестицидів, що знизить безпечність і якість врожаю. Отже, не всі міжнародні ринки будуть готові купувати нашу продукцію. Таким чином, проблема перетворюється на хибне коло, і нам треба шукати шлях, як з нього вийти.

А вийти з нього дуже просто: варто скасувати дану абсурдну норму. Наш фермер годує не лише десятки мільйонів українців, а й сотні мільйонів людей по всьому світу. Наша сільськогосподарська продукція може стати головною візитівкою держави, а візитівка має бути найвищої якості. І сучасні технології захисту рослин готові допомагати нам у цьому.

23 квітня запрошуємо Вас приєднатися до дискусійної панелі «СМАРТ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПОГОДНИХ ПРОБЛЕМ У АГРО ВИРОБНИЦТВІ АБО ЯК ДОСЯГТИ ВРОЖАЮ В 100 МЛН ТОНН ЗЕРНА» за участю спікерів:

• Кріс Хайд, Директор, WeatherDesk, MAXAR, США
• Віктор Погорілий, Керівник агрохімічного напрямку, Європейська Бізнес Асоціація
• Артем Бєлєнков, Директор, Smart Farming
• Раїса Вожегова, Директор Інституту зрошуваного землеробства НААН

Дискусія відбудеться в рамках програми 17ї Міжнародної Конференції «ЗЕРНО ПРИЧОРНОМОР’Я», яка пройде 22-23 квітня в м.Києві, готель ІнтерКонтинеталь. Організатор заходу – консалтингова агенція УкрАгроКонсалт.

УкрАгроКонсалт