На границе с Украиной – высыпают зерно, а с Беларусью – свободный трафик. Как Польша покупает российскую агропродукцию

Перше, що треба усвідомити: на третій рік великої війни в Україні ЄС не відмовилися від торгівлі агропродукцією з росіянами. Євросоюз продовжує торгувати з країною, яка час від часу погрожує перетворити Варшаву та інші столиці країні ЄС на ядерний попіл.

Купують в РФ європейські партнери України не лише критично необхідні енергетичні ресурси. Заробіток Росії на експорті агро та дотичних позицій до країн ЄС обліковується мільярдами доларів.

Тема санкцій проти російської агропродукції була «табу» від самого початку великої війни. Жодна країна з табору підтримки Україна так і не наважилася на них, перші кроки в цьому напрямку почала робити лише Латвія.

Під егідою порятунку вразливих країн від голоду санкції обійшли російську та білоруську сільгосппродукцію та добрива. Російське продовольство без обмежень може їхати так само і в країни, які далекі від «голодних бунтів». Наприклад, у сусідню Польщу. Вантажівки на польських номерах вільно рухаються до та з Білорусі.

Офіційна статистика свідчить про те, що Польща у 2023 році продовжувала сплачувати сотні мільйонів доларів російським та білоруським компаніям за насіння, олію та корми для тварин. А подекуди, імпортувала цих товарів навіть більше, ніж до початку великої війни.

Скільки агропродукції Польща імпортує з РФ та Білорусі?

Український аграрний експорт до Польщі торік скоротився на 40%, хоча обсяги залишилися значними – 1,4 млрд дол. Для скорочення були дві причини. Перше, тому що українське море знову відкрилося для торгівлі, і з відкриттям останнього суходіл втратив свою популярність.

Друга причина – з серпня Польща на тлі протестів заборонила імпорт з України пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, а з вересня до них додала ще ріпакову макуху і шрот, кукурудзяні висівки, пшеничне борошно і похідні.

Наразі на автомобільний шлях через Польщу припадає 5% експорту. Тож, коли поляки вкотре почали блокувати автомобільні пункти пропуску наприкінці року, це не стало катастрофою, проте вдарило по окремих позиціях експорту: кабелям, молочній та м’ясній продукції, напівфрабрикатам тощо. До того ж, аграрії змушені тижнями очікувати на свої вантажівки з пальним та техніку напередодні сівби.

Попри те, що Польща вже визнала, що транзит заборонених товарів не осідає в країні, протести на кордоні тривають.

В черзі на виїзд з України до Польщі наразі знаходяться близько 6 тисяч автівок, а ще 2 тисячі – на в’їзд, рух вантажівок між Польщею та Білоруссю через єдиний працюючий вантажний пункт «Корощин-Козловичі» неподалік Бресту не зупиняється.

Загалом торік Польща експортувала в РФ товарів вартістю 3,7 млрд дол, в Білорусь – 2,8 млрд дол, свідчать дані ООН. Натомість країна імпортувала з Білорусі товарів на 450 млн дол, з Росії – на 2,6 млрд дол, з яких половина – імпорт палива.

При цьому, якщо поглянути лише на аграрну продукцію, то її імпорт з Росії в Польщу сягнув 117 млн дол та перевищив рівень 2021 року, тобто рівень до повномасштабної війни. Зокрема, понад як удвічі зріс імпорт зернових та олійних, майже незмінним залишились обсяги імпорту олії. Натомість, ввезення шротів та інших залишків переробки впало з 25 млн дол у 2021 році до лише 1 млн дол у 2023 році.

Довідково: аграрною продукцією вважається обсяг торгівлі товарами, класифікованими як HS 10 «Зернові», HS 12 «Олійні культури», HS 15 «Насіння» та HS 23 «Залишки переробки, шроти». Продукти харчування не враховані.

Схожа ситуація склалася і у торгівлі поляків з Білоруссю. Імпорт зернових, олійних та шротів поступово зростав як у 2022 році, так і в 2023 році. Загалом Польща торік заплатила білорусам 55 млн дол за придбану агропродукцію.

Важливо, що серед цих товарів був ріпаковий шрот, тобто залишки переробки ріпаку, який використовується у кормах для свійських тварин. З вересня 2023 року Польща заборонила ввезення цієї продукції з України під тиском протестувальників, натомість продовжила імпортувати його з сусідньої Білорусі. Ба більше, обсяги зросли після запровадження ембарго: у жовтні-грудні поляки придбали у Білорусі ріпакового шроту на 7,7 млн дол.

Отже, Польща не просто продовжує торгувати з державою-агресором та її сателітом, а ще й нарощує імпорт агропродукції, через яку має тривалі економічні конфлікти з Україною. Проте для розуміння масштабу цієї проблеми потрібно враховувати два факти.

Факт перший. Обсяги імпорту Польщі з Росії та Білорусі суттєво менші обсягів її імпорту з України. Торік з України до Польщі було продано агропродукції на 1,3 млрд дол, тоді як з РФ чи Білорусі – на 117 млн дол та 55 млн дол відповідно.

Факт другий. Крім шроту, Польща майже не імпортує інші товари з РФ та Білорусі, на які накладала ембарго щодо України. Єдина позиція, яка все ж присутня, це російське насіння соняшнику, проте в мізерних обсягах – близько 50 тис дол щомісяця.

Just business на польських номерах

Наразі на польсько-білоруському кордоні залишився єдиний пропускний пункт, який працює для руху вантажівок – «Корощин-Козловичі». Навесні торік свої протести тут вперше розпочали польські перевізники.

Тоді вони протестували проти білоруських і російських компаній, які забирають «їхній хліб» та перереєстровуються в Польщі, аби надалі працювати після європейських санкцій. При цьому для перевізників агропродукції з РФ та Білорусі ЄС передбачив винятки з правил.

Журналіст УП Михайло Ткач, який декілька днів перебував на кордоні Польщі та Білорусі, через що і був затриманий польськими спецслужбами, підтвердив, що більшість автівок, які рухалися через кордон в Польщу, мали реєстрацію саме на польських номерах.

Зрештою, товари, що їдуть до Польщі з РФ та Білорусі, можуть перевозитися не лише автівками, але й залізницею, тому що залізничне сполучення між Польщею та Білоруссю так само функціонує.

Польських компаній, що не цураються торгівлі з росіянами – десятки. За допомогою даних Import Genius ЕП вдалося встановити низку найбільших імпортерів олійних культур (насіння гірчиці, льону тощо), які є основною категорією польського імпорту з РФ.

З квітня минулого року імпорт з Росії олійних майже щомісяця перевищував імпорт з України і тримається на рівні 5-8 млн дол на місяць.

Чільним імпортером російських олійних виявилася компанія Elpol, яка лише за першу половину 2023 року закупила товарів на 7 млн дол. Для порівняння, за весь 2022 рік імпорт олійних з РФ цією компанією заледве перевищив 6 млн дол.

Переважно Elpol купувала насіння льону та гірчиці, причому серед постачальників найчастіше зустрічається російське ООО «Смоленск Агро Экспорт»‘. Не дивно, що останнє розташоване неподалік білоруського кордону, і до того ж на одній з основних автодоріг.

«Смоленск Агро Экспорт» користується неабиякою популярністю серед польських імпортерів, вочевидь, саме через своє розташування. Ця ж компанія є основним російським постачальником для компаній Piast, Bromex та MAX KRÓLIKOWSKA DANUTA.

Проте близькість потужностей російських компаній до кордонів Білорусі не завжди є визначальною для польського бізнесу. Серед популярних експортерів, які торгують з Польщею,  є компанії з Москви, і навіть з Уралу, який розділяє від Польщі понад 2 тисячі кілометрів.

Офіційні торговельні дані також свідчать, що незважаючи на третій рік повномасштабної агресії РФ проти України, здебільшого аграрний імпорт в Польщу росте. Те саме відбувається і з імпортом більшості компаній, які проаналізувала ЕП.

Наприклад, імпорт компанії Diaspolis з РФ «стрибнув» з 800 тис дол у 2022 році до понад 3 млн дол за половину 2023 року.

Загалом лише шестірка наведених компаній імпортувала олійних та насіння на майже 20 млн дол у січні-липні минулого року. Це половина всього імпорту в цій категорії за відповідний період.

Друга найбільша стаття польського агроімпорту з РФ – це олія. Торік її імпорт скоротився на 20 млн дол порівняно з 2022 роком до 23 млн дол. Майже вся сума складається з імпорту технічних олій та жирів, причому здебільшого трьома польськими компаніями: ENERGY WORLD, OLEOCHEMIA, AGII.

Довідково: Під технічними оліями розуміються товари категорії HS 1518. Це олії та жири рослинного та тваринного походження, які не споживаються людиною, а використовуються у промисловості, зокрема – енергетиці. Україна теж експортує їх до Польщі, але в менших обсягах.

Але імпорт технічної олії з РФ впав так стрімко не через свідому позицію усіх перелічених компаній, а лише через одну з них. Компанія Energy World, яка у 2022 році ввезла з РФ олії на 22 млн дол, за першу половину 2023 року імпортувала лише 2 млн дол.

Загалом компаній, що возять російські агротовари до Польщі, значно більше. Тим паче, що не всі з них офіційно відображають таку торгівлю.

У розпорядженні редакції є розмова з представниками польської компанії Agrolok, з якою на прохання УП зв’язалась людина, представляючись менеджером однієї з білоруських компаній, щоб, за легендою, запропонувати купівлю ріпакового шроту з доставкою з Бресту. Із змісту розмови стає зрозумілим, що представник польської компанії зацікавився такою можливістю.

Почувши, що походження товару насправді російське, попри білоруські документи, представник польської компанії все одно просить надіслати деталі пропозиції на пошту.

Інша менеджерка цієї ж компанії поставилася до російського походження обачніше. «Це вже зовсім інша розмова. Давайте я краще уточню. Якщо по документах буде Білорусь, то це ще півбіди», – каже представниця компанії на аудіозаписі.

Нагадаємо, що йдеться про ріпаковий шрот, імпорт якого з вересня 2023 року з України до Польщі заборонений.

Водночас, у митних даних, проаналізованих ЕП, немає жодного сліду торгівлі Agrolok з Росією після 2017 року.

У залишку 

Не весь цей імпорт прямує до Польщі вантажівками, щонайменше тому, що залізничне сполучення країни з Білоруссю досі функціонує.

Проте торговельні дані свідчать, що поки польські протестувальники блокують український кордон, затримуючи гуманітарні та військові вантажі, на білоруському кордоні відбувається безбар’єрна вільна торгівля російською агропродукцією і обсяги її на другий рік війни ще і зростають. Just business.

Напередодні прем’єр Дональд Туск запевнив, що Польща «ретельно» проаналізує наслідки рішення Латвії заборонити імпорт російських продуктів харчування і не виключає, що сама піде на такі кроки. Але тоді до продуктів харчування варто також додати і згадану тут агропродукцію, якщо Польща так само зацікавлена в поразці Росії, як і українці.

Метки: Россия, зерно, Польша, Беларусь, агропродукция