Хліб на кінець року в Україні подорожчає на 10-15%

До кінця року слід очікувати на подорожчання хліба та виробів з борошна на 10-15%, незважаючи на рекордний урожай зерна. На цьому наголосили експерти агроринку під час круглого столу “Цінова ситуація на ринку борошна та хліба в Україні”, передає кореспондент Укрінформу.

“У нас складається парадоксальна ситуація: дефіциту не просто немає – цього року Україна зібрала рекордний урожай зернових. Обсяг зібраного задовольняє внутрішній ринок на 100%. А ціни зростають. Чому?” – спитала Ганна Лічман, голова підкомітету з питань регуляторної політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Як зазначали учасники круглого столу, залишаючись країною – нетто-експортером зернових, Україна й надалі відчуватиме вплив світових цін на ціноутворення на внутрішньому ринку: ціни на хліб та хлібобулочні вироби зростатимуть. І хоча внутрішня динаміка дещо повільніша за світову (пшениця в листопаді 2021 р. додала у вартості 38% до листопада 2020 р.), вона все одно невтішна для кінцевого споживача.

Очевидно, тут діють лише чинники економічного характеру. І один із головних – експортна орієнтація галузі. Україна повністю інтегрована у світові продовольчі ринки, динаміка цін на внутрішньому ринку відповідатиме динаміці біржових цін та ф’ючерсів на зерно. А реальність нині така, що вони щомісяця тільки додають. Очікується, що вже найближчим часом вони досягнуть 400 дол. за 1 тонну на пшеницю та 450 дол. за 1 тонну – на борошно.

“Ми стежимо за динамікою світових цін, моніторимо залишки у виробників, розуміємо динаміку експорту, балансуємо та маємо достатньо часу, щоб вжити заходів реагування”, – додав Денис Кудін, перший заступник міністра економіки України.

Як наголосила Лічман, “якщо резюмувати, то Україна має рекордну врожайність зернових, але вона ніяк не впливає на те, що хліб в Україні може бути дешевшим, а навпаки – саме завдяки зростанню цін на зернові у світі ми маємо зростання вартості хліба в Україні” .

“Крім того, на питання, чи має держава Україна якісь інструменти, щоб балансувати ціну, пан Кудін запропонував розглядати як такий інструмент декларування цін. Але хлібопекарі та ритейл кажуть, що це недосконалий інструмент, який навіть заважає. Хлібопекарі зазначили, що ситуація ускладнюється тим, що реальна рентабельність та собівартість інші, і вони страждають від декларування, тому що ритейл змушує виконувати та стримувати вартість хліба, тому ми не можемо говорити про те, що хліб дешевшатиме на тлі рекордних урожаїв. 10-15% зростання вартості хліба найближчим часом”, – наголосила вона.

Водночас гравці ринку не згодні на декларування цін і пропонують вдатися до більш активних дій з боку держави щодо регулювання ситуації, адже якщо все залишити на розсуд лише ринку, то ціна на продукцію із суттєвою соціальною значимістю може значно зрости.

Серед пропозицій звучали заклики зменшити ПДВ для виробників з 20% до 4-5%. Пропонувалося також знизити для борошномелів та хлібопекарів тариф на природний газ з комерційного до хоча б такого, яким паливо продають комунальним підприємствам. Йшлося і про створення інтервенційного фонду. Останній інструмент, до речі, вже неодноразово задіяний для вирівнювання балансу цін і пропозицій на внутрішньому ринку. Але запропоновані регуляторні інструменти вимагають часу на впровадження. Ситуація зараз складається так, що втручання державних регуляторних органів може бути екстремальним, аж до впровадження механізму квотування експорту. Принаймні, наголосив Кудін, країни Європи час від часу до такої практики вдаються.

Укрінформ

Позначки:Україна, борошно, ціни, хліб